Англомовне упередження щодо інновацій

Світлина: transpanish.biz

Існує багато причин, з яких міжнародна бізнес-спільнота має бути вдячна англійській мові. Англійська є панівною мовою в бізнесі саме тому, що вона дає глобальній спільноті доступ до себе – вона поширена, позбавлена граматичних складнощів романських мов і має просту абетку, яку просто використовувати в Інтернеті. Проте, як підприємець в Італії, одній з багатьох європейських країн, де місцева мова не є англійською, я не можу не помітити наскільки сильно погляд на інновації став визначатись англійською мовою і засобами масової інформації, які подають інформацію нею.

Це переваження англійської мови несе з собою супровідний погляд на Європу як в плані стереотипів, так і в плані значущості (або її відсутності) для англо-саксонського світу. Це часто ставить європейські підприємства і країни у вельми невигідне становище, про яке вони майже не мають уяви і з якого ледве намагаються вийти. Але це також є недоліком і для підприємців в англомовному світі, які, певно, не усвідомлюють, що вони отримують скорочену картину щодо інновацій в Європі. Ця стаття розглядає це невигідне становище «неанглійськості» і те, що ми можемо зробити з ним.

Аналіз англомовного упередження щодо інновацій

Ключові рішення щодо економіки Італії сьогодні приймаються в Нью-Йорку, Лондоні і Франкфурті. Політичні приходять з Брюсселя. І майже всі міжнародні бізнес-угоди укладаються англійською мовою.

В епоху 24-годинних онлайн-новин, все більш і більш глобалізованих засобів масової інформації і соціальних сервісів на кшталт Twitter і Facebook глобальні новини про інновації створюються і споживаються англійською. І цілком природно, що на людей, які приймають рішення на міжнародному рівні, впливають повідомлення ЗМІ щодо бізнес-клімату в європейських країнах, які вони отримують англійською. На жаль, Італію в підсумку зображують як країну без сильних здатностей до інновацій.

Це пояснюється декількома факторами. Перший полягає в тому, що більшість керівників, які приймають глобальні економічні, політичні і бізнес рішення не читають італійською (чи французькою, чи іспанською). Читання про Італію так, як вона описується англійською мовою, неминуче надає перспективу погляду на аутсайдера.

Навіть найкращі переклади можуть пропускати особливості, культурні натяки і контексти, особливо коли складне повідомлення перетворюється на декілька строк в розділі «Світ». Це часто означає, що повідомлення розглядається як «іноземний бізнес», а не просто як частина «звичайного бізнесу».

Цікавий аргумент на користь гіпотези Сепіра-Уорфа знайшов американський бігевіоральний економіст Кейт Чен: його дослідження показують, що народи, в мові яких відсутня категорія майбутнього часу, більш схильні до заощаджень.

«Чи може мова впливати на здатність робити заощадження?»

По-друге, Європа, і Італія зокрема, часто описується як консервативна, з малими можливостями для стартапів і підприємництва, з великим безробіттям, зі сварливими політиками, які надто далекі від проблем власного електорату, і з компаніями, які старіють і не можуть підтримувати швидкість інших частин світу. Ця упереджена картина, звичайно, є правдивою лише частково: так само можна було б зобразити і Сполучені Штати чи Сполучене Королівство.

Занадто часто Італія, яку зображують міжнародні ЗМІ, - скандальна і економічно пригнічена, іноді яскрава, а іноді – вже згасла. Ці широкі мазки пензлем, що стосуються всієї країни загалом, не описують людей на місцевому рівні, які займаються повсякденним життям, винахідництвом і бізнесом майже так само, як і деінде в світі. Втім, це зовсім інша Італія, і до неї англомовному світові доступ не надається.

Особи, що приймають рішення, які отримують інформацію виключно з англомовних ЗМІ, на жаль, небагато дізнаються про більш динамічну і вкрай новаторську дійсність, що виникла недавно. Існує відчуття, що ця дійсність зникає в тіні більшої картини проблем єврозони або політичних негараздів. Насправді ж вона являє собою дрібніші шматочки мозаїки, які допомагають окреслити точну картину того, що відбувається в Європі, надає життєво важливу інформацію для будь-кого, хто бажає займатись тут бізнесом.

Потрійне обмеження

Це приводить нас до третього фактора, який робить свій внесок в упередження щодо інновацій. Окрім мовного бар’єра і викривленої картини Європи також існує географічне упередження, яке проявляється в бажанні читати про речі, які відбуваються близько до дому. Англомовні мас-медіа (в моїй галузі це Techcrunch і Wired, Fast Company і Business Week, The Guardian і The New York Times, ReadWriteWeb і UX Magazine, Shareable і Core77) схильні до того, щоб писати про соціальні, технологічні, культурні, освітні і дизайнерські інновації, які відбуваються в їх власних містах і регіонах. Як наслідок, легко знайти статті про інновації в Саванні (США, штат Джорджія), але не в Пармі (Італія) чи Нанті (Франція).

А оскільки редактори європейських газет беруть багато матеріалів на тему інновацій з англомовних медіа, упередження підсилюється: навіть італійські ЗМІ схильні писати про інновації так, наче вони приходять головним чином з-за кордону. Місцеві італійські ЗМІ часто починають повідомляти про місцеві компанії лише тоді, коли їх помічають англомовні (як, наприклад, це відбулось з мережею продуктів здорового харчування Eataly, якій в Італії приділялось мало уваги, поки вона не отримала міжнародного визнання). Іншими словами, італійські ЗМІ перейняли англо-саксонську упередженість в висвітленні міжнародних інновацій.

Отже, ви маєте проблеми з тим, щоб дізнатись, що відбувається у Франції, Італії чи Німеччині не лише тоді, коли не володієте французькою, італійською чи німецькою: навіть якщо і володієте, місцеві засобі масової інформації не обов’язково проінформують вас про нові інноваційні компанії, що впроваджують захопливі проекти.

Можливо, це є найбільш серйозним викликом.

Я дізнався, що в Італії наразі більше людей від двадцяти до тридцяти, які засновують фірми, ніж тих, хто має постійну (тобто не тимчасову) роботу. Окрім проблеми з безробіттям молоді (яка є катастрофічною і вимагає негайного вирішення), ми також маємо й іншу: ми не знаємо, чим займаються всі ці молоді фірми. Італійські ЗМІ схильні писати про більші, старші компанії, які добре пов’язані з політикою, але почуваються не дуже добре, а не про молодші, які зростають і наймають молодих працівників.

Це значуща ознака способу, яким неолібералізм став частиною нашого повсякденного розуміння життя. Словник, який ми використовуємо, щоб говорити про економіку, насправді є політичною конструкцією.

«Неолібералізм поцупив наш словник»

Наприклад, протягом семи років роботи наша компанія з 30 чоловік (яка найняла на роботу багато молоді) ніколи не мала докладного висвітлення в місцевій пресі. Навіть коли ми отримали нагороду за інновації особисто від президента Італії, нам довелось важко попрацювати, щоб отримати декілька малих статей на сторінках місцевих ЗМІ. В 10 разів більша компанія з Турину, яка співпрацює з ФІФА, УЄФА і NBC в галузі спортивних технологій, також не отримує багато уваги від ЗМІ, і я дізнався про неї минулого року майже випадково.

Проблема лише загострюється, коли мова йде про висвітлення англійською: важко бути проінформованим про ініціативи знизу, молоді стартапи і соціальні інновації в Італії, Франції, Німеччині чи Іспанії, позаяк англійською мовою про це майже не повідомляється. Наприклад, Італія в цьому покладається на дуже обмежене коло: матеріали Ansa і Corriere della Sera англійською, іноземні кореспонденти в Римі і багато особистих ініціатив людей, які пишуть записи в блогах, твіти і короткі повідомлення англійською про те, як виглядає інша Італія. Це обмежене коло потім є головним джерелом інформації для міжнародних англомовних ЗМІ, які з більшою ймовірністю вхопляться за історію, якщо вона вже описана англійською.

Навіть Європейська Комісія, яка має бути першою, хто зацікавлений в зміні уявлень про інноваційні можливості континенту, має небагато що запропонувати, за виключенням деяких розпіарених історій про дослідницькі проекти, профінансовані Брюсселем. Інші приватні європейські ініціативи, такі як PressEurop, WorldCrunch і eGov Monitor заслуговують на похвалу, проте мають обмежений вплив.

Наслідки

Ця нестача уваги з боку ЗМІ, як місцевою мовою, так і англійською, має величезні наслідки для тих з нас в Європі, хто бажає займатись бізнесом в міжнародному масштабі. Ми знаходимось в упереджено невигідному становищі в порівнянні з конкурентами зі США чи Великобританії і стикаємось зі складнощами в отриманні політичної, культурної і бізнесової підтримки на наших власних територіях.

Деякі підприємці, які добре володіють англійською, вирішили створити власні англомовні сайти, блоги й інші медіа-канали, або писати безпосередньо до деяких міжнародних видань. І якщо європейська (не британська) компанія справді добра, часто єдиним способом пробитися до домінуючих міжнародних ЗМІ є відкриття офісу в Сполученому Королівстві або, ще краще, - в Сполучених Штатах.

Нове осмислення виклику

Англомовна головоломка, з якою стикаються підприємці поза межами Великобританії і США, може бути вирішена лише направленими зусиллями на п’ятьох рівнях.

Більше європейських підприємців мають писати про власну роботу англійською, чи то власноруч, чи то за допомогою доброго «літературного негра», і ділитися власними думками не лише на власних сайтах і інтернет-майданчиках, але й через інші (іноземні) канали. Добре написана і захоплююча англійська мова грає вирішальну роль, щоб наші голоси були почуті.

Місцеві неангломовні ЗМІ мають набагато більше цікавитись і займатись соціальними, культурними, технологічними і бізнесовими інноваціями у своїх власних спільнотах і освітлювати їх не тому, що ті політично важливі чи просто модні, але тому, що вони наймають (а не звільняють) працівників, розбудовують певне майбутнє для своїх країн, змінюють громадську думку і будуть надихаючими прикладами для інших.

На національному рівні Італії (і іншим європейським країнам) знадобиться більш структурований підхід. Я пропоную англомовний журнал із сильним редактором і невеликою групою авторів, чиїм завданням буде описувати іншу Італію.

Перед Європейською Комісією стоїть найбільше завдання, позаяк наразі не чутно жодного голосу, який би розповідав про цікавинки в європейських інноваціях. Нам потрібно створити ресурс, на якому бразильський, американський чи корейський інвестор міг би вивчати інформацію, оминаючи англо-саксонське упередження. Ініціатива Єврокомісії Innovation Union є першою ластівкою, але поки що можна побачити, що їй радикально не вистачає фінансових і людських ресурсів.

Нарешті, я хочу спровокувати міжнародні ЗМІ, різні бізнесуїки і техкранчі і т.п. Я знаю, що більшість з них добре усвідомлюють свою упередженість і почали боротися з нею частково за допомогою отримання більшої кількості новин від іноземних авторів, частково відкриваючи видання іншими мовами. Але цього очевидно недостатньо. Скільки б переваг виникло для європейських компаній і їх американських і британських колег, якби один з цих медіа майданчиків створив англомовний загальноєвропейський проект, присвячений інноваціям?

Поза межами Європи

Я європеєць, тому пишу про Європу, але проблема є аналогічною, якщо не гіршою, для деяких інших регіонів світу. Подумайте про Азію, Африку чи Південну Америку, яким доводиться стикатись з куди більшим мовним і культурним упередженням.

Можливо, щоб протидіяти цій проблемі, нам слід думати глобально (як Аль-Джазіра зробила в галузі висвітлення міжнародних подій), але мені зрозуміло, що в умовах збільшення впливу пронирливих онлайн-медіа і існуючої економічної кризи прийнятий status quo не є варіантом. Можливість змінити це упереджене сприйняття і розробити нові впливові механізми знаходиться в наших руках.

ПРО АВТОРА

Марк Вандербеекен (Mark VanderbeekenMark Vanderbeeken) – бельгієць за походженням, після багатьох років, проведених в Сполучених Штатах, він переїхав до Туріну, де він з трьома партнерами створили Experientia, консультаційне агентство з дизайну користувацьких інтерфейсів. Він публікує статті на блозі компанії і в деяких професійних журналах. Ця стаття вперше була опублікована в італійському виданні Che Futuro в 2012 році, після чого була переведена англійською для Wired. Її актуальність не викликає сумнівів, в тому числі і для України.

Джерело: Che Futuro!
Ліцензія: Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported (CC BY-NC-ND 3.0)

Інші статті

Ступені збереженості мов: класифікація убезпечених і зникаючих мов
Американський філолог Майкл Краус пропонує класифікацію мов за ступенем їх збереженості >>>
Дональд Трамп, Великий мур і іспанська мова
Завдяки Дональду Трампу іспанська мова в Сполучених Штатах несподівано може стати знаряддям непокори. >>>
Хакару: програма захисту зникаючої мови в Перу
Колись в Перу було 84 мови, сьогодні - 47. Після іспанської найвживанішою є кечуа - мова інків. Інші мови постають перед загрозою зникнення. >>>
Збереження мов корінних народів Арктики
Північні мови демонструють унікальний зв'язок із середовищем. Існує причина, чому один з діалектів саамської мови має 318 слів для снігу. >>>
Маньчжурська мова: колишня мова імперії Цін у бортьбі за виживання
Попри зусилля влади в Китаї мову сібо спіткала спільна доля багатьох мов світу: зменшення кількості мовців і перспектива зникнення. >>>
Ісландська мова під загрозою: варіанти майбутнього
Деякі лінгвісти вважають, що існує велика ймовірність, що ісландська мова програє двобій з англійською. >>>
Мова кечуа: чому можуть навчити зусилля з її порятунку?
В регіоні Анд Південної Америки боротьба мови кечуа може надати потенціальні уроки для інших мов, яким загрожує небезпека зникнення. >>>
Чому більшість мов мають так мало слів для запахів?
Можливо, ви помічали, що наша мова має мало слів для опису запахів. Які причини цього, і чи існують мови, багатші на слова для запахів? >>>
Як менська мова зникла, а потім відродилась із мертвих
В 2009 році менська мова була визнана зниклою. Сьогодні понад 1800 людей стверджують, що говорять, читають і пишуть менською. >>>
Сінгліш. Змішана диво-мова Сінгапуру
Офіційною мовою Сінгапуру є англійська, проте на практиці багато людей розмовляють змішаною мовою, яку називають «сінгліш». >>>