Вісімдесят років тому, в 1940 році, в науково-популярному журналі опублікували коротку статтю, яка викликала до життя одну з найбільш модних інтелектуальних забав XX сторіччя – гіпотезу лінгвістичної відносності Сепіра-Ворфа. На перший погляд в цій статті не було нічого такого, що б могло передвіщати її майбутню славу. Ані назва, «Наука та лінгвістика», ані журнал, «MIT Technology Review», не відповідали уявленням більшості людей про гламур. А автор, інженер-хімік, який працював на страхову компанію і за сумісництвом читав лекції з антропології в Єльському університеті, був малоймовірним кандидатом в міжнародні суперзірки. І все ж-таки
Бенджамін Лі Ворф запустив в світ привабливу думку про владу мови над розумом, і його вражаюча уяву проза спокусила ціле покоління повірити, що наша рідна мова обмежує те, про що ми можемо думати.
>>>>