Як спілкування двома мовами впливає на мозок

Світлина: playbuzz.com

З'являються все більш вагомі свідчення, що двомовність може впливати на те, як працює мозок. Старші білінгви, які є такими від народження, демонструють кращі пізнавальні навички в задачах, що вимагають посиленого контролю над процесами пізнання. Ці когнітивні ефекти найбільше проявляються у двомовних людей, які говорять двома мовами в своєму щоденному житті протягом багатьох років, в порівннянні з тими, хто говорить другою мовою, проте не використовує її часто. Нові дослідження вирізнили структурні удосконалення в мозку, що спостерігаються у двомовних людей, які занурюють себе у дві мови.

Двомовність впливає на структуру мозку, включаючі дві основні різновиди його тканин - сіру речовину і білу речовину. Нейрони в нашому мозку мають дві відмінні анатомічні ознаки: клітинні тіла, де відбувається обробка інформації, мислення і планування, і їх аксони, що являють собою основні шляхи, які поєднують ділянки мозку і передають інформацію поміж ними. Клітинні тіла организовані по поверхні мозку - сіра речовина - і всі аксони сходяться і поєднуються під нею у білу речовину.

Мі називаємо її білою речовиною через те, що аксони огорнуті жировии шаром, мієліном, який забезпечує кращий зв'язок між нейронами - спосіб, в який інформація передається у мозку. Мієлін працює як "ізоляція", яка попереджує "витік" інформації з аксонів під час переміщення.

«В своїй книзі "Двомовні: Життя та реальність" професор Франсуа Грожан аналізує розповсюджені міфи, пов'язані з двомовністю. Отже, які популярні твердження, пов'язані з білінгвізмом, насправді є невірними?»

«Двомовність: міфи щодо білінгвізму та реальність»

Вивчення мови змінює структуру мозку

Було з'ясовано, що двомовність збільшує об'єм сірої речовини в декількох ділянках мозку, які зазвичай пов'язані з вивченням і обробкою мови. Ці ефекти свідчать про те, що мозок здатен перебудовувати себе у відповідь на вивчення додаткової мови, але також і у відповідь на рівною мірою важливу задачу перемикання між двома мовами - використання однієї і стримування іншої в будь-який заданий час.

Ця остання задача висуває до можливостей сприйняття двомовних людей особливі вимоги, що не стосуються одномовних. Для того, щоб упішно впоратись з додатковою інформацією, шляхи білої речовини в мозках білінгвів, які передають інформацію і обирають між двома різними мовами, мають стати більш ефективними.

Двомовність робить мозок більш ефективним

Один спосіб, яким біла речовина може стати більш ефективною, - це збільшити свою "ізоляцію", мієлін, щоб виконувати передачу інформації швидше і з меншими втратами. Було показано, що старші білінгви від народження, молоді білінгви з раннього дитинства і дорослі білінгви з раннього дитинства мають підвищену цілісність, або щильність, мієліну - так звану "мієлінацію" - в порівнянні з одномовними людьми. Деякі дослідники навіть висловили припущення, що досвід двомовності від народження захищає мієлінацію (або цілісність) білої речовини від природної деградації в старошому віці.

На основі цих припущень було проведено дослідження, метою якого було вивчення того, чи подібні впливи на білу речовину будуть спостерігатися у пізніх білінгвів, в порівнянні з одномовними людьми аналогічних віку і освіти. "Пізніми білінгвами" було визначено людей, яки вивчили свою другу мову в віці приблизно 10 років. Існуюче дослідження пізніх білінгвів показало, що вони також демонструють зміни в структурі білої речовини під час вивчення другої мови, проте ці зміни зникають, якщо другу мову використовують неактивно.

«Опановування декількох мов збільшує якість володіння рідною мовою. Це відбувається через те, що мови підсилюють одна одну і надають інструменти для покращення фонологічних, морфологічних та синтаксичних навичок».

«Білінгви легше засвоюють нерідну мову»

Що відбувається з білою речовиною

Тести пройшли 20 молодих білінгів середнім віком 30 років, яки прожили в Великобританії щонайменше 13 місяців і були дуже досвідченими і активними користувачами англійської мови як другої, проте в цей час не брали ніяких уроків мови. Іншими словами, учасники були молодими вкрай досвідченими "зануреними" білінгвами. Їх порівняли з 25-ма одномовними дорослими аналогічного віку і рівня освіти.

Людей з двох груп просканували і порівняли за допомогою способу магнітно-резонансної томографії, що носить назву "дифузійно-тензорний спосіб візуалізації" (diffusion tensor imaging) і використовує переміщення молекул води в мозку в якості індикатора щильності білої речовини. Більш вільне переміщення молекул води вказує на меншу щільність.

Попереднє дослідження наводило на думку, що пізні занурені білінгви демонструють зміни в структурі сірої речовини, а також обробку їх другої мови подібні до тих, що мають місце в уроджених мовців. Тому прогнозувалось, що вплив мовного занурення на білу речовину піддослідних буде подібним.

Саме це і було з'ясовано: в порівнянні з одномовними дорослими того ж віку, піддослідні білінгви продемонстрували більшу щильність білої речовини в ряді ділянок мозку, пов'язаних з обробкою мови. Це чітко відповідає впливам на мозок у ранніх і старших білінгвів.

«Сучасні дослідження підтверджують, що двох- та одномовні діти володіють схожими пізнавальними можливостями. Більше того, дослідження чітко вказують на те, що двомовні діти радше володіють перевагами у порівнянні з дітьми, які з найперших днів чують лише одну мову».

«Вчіть мови - це корисно для здоров'я»

Занурення - це ключ

Проведене дослідження додатково підтримує гіпотезу про те, що білінгвізм "реорганізує" мозок, а також наводить на думку, що занурення у дві мови є наріжним каменем в цьому процессі. Іншими словами, можливо, що краще збереження структури мозку, яке було знайдено у старших білінгвів, є просто результатом безперервного використання двох мов, а не результатом раннього вивчення мови чи знання двух мов протягом всього життя.

Отже, будь-які впливи двомовності на структуру білої речовини в мозку, здається, не залежать від вирішальних періодів, в які люди вивчають мову. Хоча і можливо, що може існувати зв'язок між збільшеною зв'язністю між ділянками мозку і пізнавальними перевагами, виявленими у білінгвів, останнє дослідження цього не торкалося, і ця тема варта подальшого вивчення.


Ще еспресо