Кажунська французька мова: спадок під загрозою
Сьогодні в Луїзіані, штаті, названому на честь короля Франції Луї (Людовіка) XIV, докладаються серйозні зусилля до відродження французької мови.
Містечко Мамо, штат Луїзіана, тридцять хвилин на десяту ранку. Люди п'ють і танцюють, шаленіючи в салоні Fred's Lounge, серед суміші кажунської французької музики, вальсів і тустепів, з улюбленим сніданком в руках - жестянками пива Miller Lite. Суботня ранкова вечірка з безвіконного 66-річного бару транслюється вживу на прерію південної Луїзіани на 1050 AM з містечка Віль Плат, і після Другої світової війни музиці приписують допомогу в збереженні кажунської французської культури.
Хазяйка бару Fred's Launge, Сью Васо, відома як Тітонька Сью з Мамо, переймається виживанням французької культури в Луїзіані. Сучасне покоління, каже вона, не підхоплює французьку мову, яка є частиною душі акадійського народу, який оселився в Луїзіані в середині 1700-х років, після вигнання з цьогочасної канадської провінції Нова Шотландія через відмову скласти присягу вірності британській короні.
На цей день Парагвай залишається єдиною країною в Америці, в якій більшість населення розмовляє однією корінною мовою – гуарані. Вона надійно захищена Конституцією, що офіційно надає їй статус, рівний з мовою європейських колонізаторів – іспанською.
"Сподіваюсь, що вона житиме й надалі. Французьку викладають в наших школах тут, в Мамо, і в окрузі Еванджелін. Тому я думаю, що, можливо, якась частинка перейде до наших внуків, наших правнуків," - говорить 81-річна Васо, яка носить на стегні пістолетну кобуру з коричною горілкою, в той час як танцюристи кружляють під звуки 10-кнопкового акордеону і пісню про кохання, яку гучно виводить співак французькою мовою.
В Луїзіані, штаті, названому на честь короля Франції Луї (Людовіка) XIV, прикладаються серйозні зусилля з відродження французької мови. Це частина відродження культурної гідності, і існують ознаки того, що скорочення кількості носіїв французької мови сповільнилось. Серед останніх заходів - найбільша національна программа занурення у французьку мову, в межах якої кожен предмет, за вийнятком англійської мови, вивчають французькою - з дітячого садка до восьмого класу. В програмі бере участь трохи менше 4000 учнів, а вчителів, як правило, запрошують з Франції, Бельгії, Квебеку і франкомовних африканських країн.
Колись придушувана
Бюрократи і шкільні вчителі довго намагалися придушити луїзіанську французьку на ім'я американізації. Їм це майже вдалося. Кажунам і іншим, хто розмовляв цією мовою, говорили, що це соромно і є ознакою неосвіченості. Після того, як освітнє управління штату в 1915 році вирішило придушити французьку, учнів почали карати за розмови цією мовою, і тенденція посилилась шістьма роками пізніше, коли Конституцією Луїзіани було заборонено використовувати в системі публічних шкіл будь-яку мову, відмінну від англійської.
За оцінками, 1968 року в Луїзіані нараховувалось мільйон мовців французької. Сьогодні це число орієнтовно оцінюється в 150-200 тисяч. Люди, які розмовляють французькою як першою мовою, як правило, старші 70 років, а їх діти часто ніколи і не володіли нею.
Прибічники луїзіанської французької мови ведуть нерівний бій. Свою роль грає економіка, а Луїзіана - бідний штат, де є небагато роботи, в якій володіння французькою мовою було б перевагою.
А ще ж є і політика. В 2012 році губернатор-республіканець Боббі Джиндал (Bobby Jindal) використав право вето, щоб зрізати 40% бюджету Ради з розвитку французької мови в Луїзіані. Цю державну агенцію, серед іншого, було звинувачено в тому, що вона допомагала наймати для програми мовного занурення вчителів з франкомовних країн. В результаті агенцію залишили з бюджетом 150 000 доларів і двома працівниками, і директор Джозеф Дан (Joseph Dunn) в одному з інтерв'ю зазначив, що це дозволяє "виконати лише абсолютний мінімум".
Місто втрачає свою мову
В таке місце, як Бут ля роз (Butte la Rose), містечко з 800 мешканцями, в яке можна потрапити вузьким понтонним мостом і де місцеві жителі протягом поколінь ловили раків і сомів в річці Атчафалайа і оточуючому болоті, мовна революція приходить повільно.
В бакалійній крамниці Доусе, єдиному магазинчику в місті, 83-річний Джек Доусе сидить за прилавком, теревенячи зі своїми покупцями. Гвен Дюплешін зупинилась, щоб прийняти участь у розмові, і поділилася своєю думкою щодо виживання кажунської французької.
"Наші старі вмирають, вимирають наші люди, які розмовляють французькою", - говорить Дюплешін.
Вона розповідає, що її правнучка брала участь в програмі занурення у французьку в школі і навчилася "доброї французької" (на відміну від кажунського діалекту французької) від вчителів, запрошених з Квебеку і Франції.
"Проте вона не розмовляє нею; ви маєте підтримувати мову, інакше це не спрацює," - вважає Дюплешін.
В 1999 році мірандська стала другою офіційною мовою Португалії завдяки регіональному лобіюванню і одному юристу, який був зацікавлений у справі... це ознака, яка практично відкинула всі зневажливі закиди про те, що мірандська є діалектом португальської.
«Мірандська мова: нею розмовляють лише в Португалії - і тільки там»
Дан говорить, що вона має рацію: для того, щоб учні розмовляли французькою поза класною кімнатою, їм потрібно надавати приводи. Він вважає, що добрим початком були б робочі місця в туристичній галузі. За його словами, люди з франкомовних країн приїжджають до Луїзіани, бо її рекламують як частину франкомовної спадщини, проте, коли вони прибувають на місце, виявляється, що послуги французькою мовою не надаються.
Програми занурення зосереджені на стандартній французькій мові, хоча чимало вчителів намагаються підключити кажунський чи інші діалекти Луїзіани. Носії французької в Луїзіані - це далеко не лише кажуни. Це також і луїзіанські носії креольської, мови, пов'язаної з Карибськими островами.
За словами Дана, найбільшою франкомовною спільнотою в Луїзіані вважаються індіанці хоума, приблизно 40% людей племені все ще розмовляють французькою. У них це колоніальна французька з надбудовою торгівельної мови, якою колись розмовляли серед берегових індіанців. Хоума, які відносять початок своєї французької мови до часів контакту з першими дослідниками в пізні 1600-ті, співпрацюють з французьким консульством, щоб розпочати для племені програму занурення у французьку мову.
Лафайєтт - центр активності
Зусилля з підтримки луїзіанської французької особливо завзяті в університетському і нафтовидобувному місті Лафайєтт, місцевому вузлі, де як старожили, так і молоді професіонали розмовляють французькою в кав'ярнях.
Лафайєтт - місто фестивалів і музики. Популярні молоді франкомовні групи, такі як «Lost Bayou Ramblers» і «Pine Leaf Boys», гастролюють містом і світом. Виокнавці з групи «Feufollet», які співають виключно французькою, вивчили мову в школах округу Лафайєтт.
Популярність програми Лафайєтт зростає, і на вступ до неї вже існують черги, розповідає Ніколь Ле Блан, яка очолює групу батьків Les Amis de L'Immersion (Друзі занурення), що надає допомогу програмі.
Ле Блан, троє дітетей якої розмовляють французькою, розповіла, що старі люди зупиняли їх в бакалійній крамниці, і в стареньких очі сіяли від радості, коли вони чули, що ті розмовляють французькою мовою.