Відмінності між мовами світу пояснюються зовнішнім середовищем?

Характеристики мов пов'язані с оточуючим середовищем, особливо кліматом і географічними особливостями місцевості, в якій вони виникли і розвивались, пише Newsweek. Згідно з дослідженнями американських мовознавців, на те, як звучать мови світу, під час їх виникнення і розвитку вплинули такі факторі як рослинний покрив, температура і фізичні особливості місцевості.

Світлина: http://www.socwall.com/images/wallpapers/

Як вважають дослідники, народи, що належать до культур, які виникли в теплих, вкритих лісами регіонах, тепер переважно розмовляють мовами з меншою кількістю приголосних і більш простими складами зокрема через те, що і тепле повітря, і рослинність роблять передачу звуків більш високої частоти (таких, які створюються приголосними) менш надійним. За словами Яна Маддісона (Ian Maddieson), мовознавця з університету Нью-Мексико, це є основною причиною, з якої мови, якими розмовляють люди в тропічних областях, використовують більше голосних і структури з простіших складів ніж люди, які живуть в більш відкритих і холодних місцях. Голосні переносяться на нижчих частотах, а простіші склади з меншою ймовірністю будуть перекручені деревами на їх шляху.

Місцевість з нерівним рельєфом, таким як гори і скелі, впливає на мову подібно до рослинності. Люди в таких регіонах також розмовляють простішими складами і використовують більше приголосних. Вітер і дощ, як виявляється, також грають роль у формуванні мови людей. Всі ці екологічні фактори складають приблизно чверть впливу на те, наскільки переважними в мові будуть приголосні.

Австронезійська мовна родина є однією з найбільших в світі, приблизно 1200 мов цієї сім'ї розкидано від Мадагаскару на заході до острова Пасхи на сході, тобто на відстань понад 14 200 км. Заселення тисяч островів Індійського і Тихого океанів представляє собою одну з найбільш дивовижних експенсій населення.

«Про походження і поширення австронезійських мов»

Дослідницька команда Маддісона опрацювала базу даних 700 писемних мов зі всього світу. Вони виключили мови, якими розмовляють більше 5 мільйонів людей, такі як англійська чи мандаринська, тому що мовці великих мов занадто розпорошились світом і не можуть бути пов'язані з особливостями екології їх місцевості проживання. Зрештою дослідники проаналізували 633 мови на предмет структури складів, переважання голосних звуків і використання приголосних.

Вони наклали ці лінгвістичні дані на мапи, які показують, де якою мовою розмовляють, і потім порівняли ці мапи з мапами кліматичних умов. Було знайдено, що середня щорічна кількість опадів, середня щорічна температура, щільність рослинності і "складчастість" (гористість) регіону, як і його височина, всі корелюють з характерними ознаками мови цього регіону. Вчені дійшли висновку, що акустика конкретного зовнішнього середовища багато в чому вплинула на розвиток мови людей.

Маддісон говорить, що ці висновки наводять на думку, що гіпотезу акустичної адаптації, яку переважно використовували для птахів, також можна використати і для людей. З 1970 років вчені спостерігали за тим, що пташиний спів великою мірою залежить від екологічного ареалу, який є домівкою для кожного конкретного виду птахів.

Мапа мов світу за кількістю приголосних у словах

"В пташиному співі найвищі ноти і діапазон нот є найнижчими в лісних середовищах, в порівнянні з відкритими середовищами," - розповідає Маддісон. Отже, птахи розвинули своє спілкування у відповідності до акустичних чинників, подібних до тих, які вивчала команда Маддісона в зв'язку з мовами людей. Проте, на відміну від птахів, люди належать до одного біологічного виду, що, за словами Маддісона, робить використання цієї гіпотези особливо переконливою.

"Тепер в межах єдиного виду птахів знаходять, що птахи, які живуть в містах з фоном автомобільного шуму і тому подібного, співають на більш високих музикальних нотах, ніж птахи, які живуть в сільській місцевості", - пояснює він. - "Птахи адаптуються до гомону вуличного руху. Це дійсно більш схоже на те, про що ми говоримо стосовно людей. Один вид пристосовується до свого зовнішнього середовища".

А чи могли б тоді люди, які живуть в міському оточенні, в теперішній час змінювати свою мову, яка походить із села, для кращого пристосування до нових умов?

"Я б сказав, що з часом це можливо. Проте, ймовірно, ми ще недостатньо довго живемо в урбанізованих умовах," - відповідає Маддісон. - "Проте поверніться через декілька років, і ви, можливо, побачите, що це так".

Вчені, які не брали участь у дослідженні Маддісона, загалом поділяють думку, що природне середовище впливає на мову, проте їх думки різняться щодо ступені цього впливу.

Біолог Вільям Текусмех Фітч (Tecumseh Fitch) з Віденського університету зауважує, що це приваблива гіпотеза, проте все ще не доведена. Народи, які живуть поряд, як правило, пов'язані, тому також можуть бути пов'язані і їх мови. Наприклад, гавайська мова і мова маорі мають невелику відносну кількість приголосних і розвинулись в теплому тропічному кліматі, проте також вони обидві походять від прабатьківської східно-полінезійської мови. Це може сплутати результати результати дослідження Маддісона. Доки цей вплив не визначено, не можна сказати, наскільки обґрунтованими є дані.

"Існує багато причин, чому деякі мови мають більше голосних чи більше приголосних, і це просто одна з них," - вважає Фітч.

Тому, як говорить психолінгвіст Шон Робертс (Sean Roberts) з Психолінгвістичного університету Макса Планка, це все є лише початком цілого ряду досліджень, які пояснюють, як природа визначає нашу мову. У своїй власній роботі, що готується до виходу, він з'ясував, що посушливі, безводні місця з меншою ймовірністю матимуть тональні мови на кшталт мандаринської чи в'єтнамської.

"Це перша робота такого роду, і скоро будуть інші. Все більше зрозуміло, що те, як ми говоримо, визначається зовнішніми чинниками," - підсумовує він.


Ще еспресо