Про походження і поширення австронезійських мов

Мови австронезійської родини, найбільш відомими з яких є малайські мови і тагальська мова, є рідними для понад 380 мільйонів людей. Австронезійські мови розповсюджені на величезному просторі, який включає Тайвань, Малайзію, Індонезію, Філіпіни, Мадагаскар і острови Тихого океану. Але як виявилось так, що населення таких величезних і ізольованих територій розмовляють схожими мовами? Останні дослідження ДНК проливають світло на це запитання.

Світлина: ttp://phys.org/news/2016-01-austronesian-languages.html

Вказане запитання з області мовознавства є одним з найбільш дискусійних в таких царинах як генетика, археологія і антропологія, повідомляє phys.org. Професор Мартін Річардз (Martin Richards) з університету Гаддерсфілду входить до команди археологів, які працюють над цією темою. В своїй статті "Resolving the Ancestry of Austronesian-speaking populations", опублікованій в журналі "Human Genetics", він докладно описує широкомасштабний аналіз 12 000 мітохондріальних послідовностей - найбільш всеосяжний з проведених на наш час досліджень ДНК людей з територій, на яких поширені австронезійські мови.

Австронезійська мовна родина є однією з найбільших в світі, приблизно 1200 австронезійських мов розкидано від Мадагаскару на заході до острова Пасхи на сході, тобто на відстань понад 14 200 км. Заселення тисяч островів Індійського і Тихого океанів представляє собою одну з найбільш дивовижних експенсій населення. Вивчаючи основні словники з цих мов, що містять назви звірів, прості дієслова, кольори і числівники, можна відслідкувати те, як поширювались і розвивались ці мови. Взаємозв'язки між австронезійськими мовами відкривають перед нами детальну картину історії розселення людей в цьому регіоні, проте без додаткових свідоцтв з інших наук однозначних висновків зробити не можна.

Острів Нова Гвінея є домівкою для більш ніж 1000 мов (біля 800 в Папуа-Новій Гвінеї та 200 в індонезійській провінції Папуа), проте більшість з них має менше 1000 носіїв, зазвичай сконцентрованих навколо одного села або групи невеличких поселень.

«Мови Нової Гвінеї непомітно зникають»

Загальна і давно усталена теорія, що ґрунтується на археологічних, лінгвістичних і генетичних свідченнях, стверджує, що розвиток вирощування рису в континентальному Китаї поширився на острів Тайвань, де виникли австронезійські мови. Звідти люди і їхня мова розійшлись далі, приблизно 4000 років тому. Проте докладний аналіз генетичних данних свідчить про більш складну картину, адже мітохондріальна ДНК, виявлена у жителів островів Тихого океану, була присутня в острівній Південно-Східній Азії в набагато більш ранній період, що кидає тінь сумніву на домінуючу "тайванську" теорію.

Професор Річардз з колегами працювали над проблемою з 1990-х і зіграли головну роль в розробці пояснення на основі змін клімату після Льодовикового періоду (приблизно 11 500 років тому), які призвели до підйому рівня моря і величезної трансформації ландшафтів Південно-Східної Азії і Тихого океану. Це, в свою чергу, призвело до експансії населення з Індонезії приблизно 8000 років тому, в результаті якої відбулося розселення людей по острівній Південно-Східній Азії і островам Тихого океану. Ці люди мали спільну мітохондріальну ДНК і Y-хромосоми, які тепер піддали аналізу профезор Річардз з колегами.

Різноманітні гілки родини австронезійських мов можна відслідкувати до тайванського оригіналу, і аналіз ДНК дійсно показує, що певна експансія населення таки відбулась приблизно 4000 років тому. Проте вона відповідала лише невеликій частині населення всього регіону - не більше ніж 20 відсоткам. Пояснення поширення протоавстронезійської мови полягає в тому, що ці тайванські мігранти склали елітну групу, або стали пов'язаними з новою релігією чи філософією, що і стало причиною мовного зсуву, вважає професор Річардз.


Ще еспресо