Туреччина: протести призвели до визнання літер Q, X і W

Світлина: catalonia.com

Однійєю з найбільш освітлюваних у медіа подій середини 2013 року були протести в Туреччині. Приводом до них стали наміри уряду знищити стамбульський паркі Гезі, проте глибші причини полягали у загальному невдоволенні політикою правлячої Партії справедливості і розвитку, яка, на думку демократично налаштованих протестантів, порушувала світські принципи державності, закладені Кемалем Ататюрком.

В світлі цього дещо парадоксальним є те, що одним з кроків назустріч протестантам, серед зазначених прем'єром Ердоганом місяць тому у його “пакеті демократизації”, стало порушення чергових засад із спадку “батька усіх турків” - принаймні, в мовній царині. Пакет по демократизації передбачає визнання літер q, x і w, які використовуються в курдському алфавіті, проте понад 85 років були заборонені для використання в Туреччині в офіційних документах.

В 1928 році в рамках так званої "вестернізації" Туреччини Мустафа Кемаль Паша провів реформу, згідно з якою турецька мова має використовувати латинську, а не арабську абетку. В 1934 році було прийнято закон, який вимагав, щоб кожна людина прийняла прізвище (до того часу турки розрізняли один одного за титулом, ім'ям по батькові або ж назвою професії). Мустафі Кемаль Паші турецький парламент надав прізвище Ататюрк, що буквально означає "батько всіх турків" (будь-кому іншому і зараз законом заборонено носити таке прізвище). Щодо передачі цього прізвища латинськими літерами існує легенда, що Кемаль намагався вимовляти його спочатку з Q, а потім з K. Врешті останній варіант видався йому найкращим, і він заборонив літеру Q. Звичайно, ця історія є апокрифічною, і причини заборони літер q, x і w ніяк не пов'язані з естетичними вподобаннями чи особистими примхами однієї людини.

Хто говоритиме мовою ініаі в 2050 році? Або мовою фаівол? Мовою москона? Вагґі? Ймовірно ніхто, позаяк мови Нової Гвінеї, найбільшої мовної скарбниці світу, зникають під хвилею байдужості.

«Мови Нової Гвінеї непомітно зникають»

Перехід на латинську абетку мав на меті допомогти створити стандарт турецького мовлення, підвищити грамотність населення і забезпечити більш дешевий і зручний спосіб друку літератури і документів (арабський шрифт вимагав використовувати понад 400 елементів). Проте ця реформа писемності мала й інші, приховані цілі: забезпечити культурну однорідність населення держави і асимілювати національні меншини. Для того, щоб латинські літери могли передавати особливості турецької фонетики, були додані нові літери ( ğ, ı, ü, ş ), в той час як деякі зі стандартних - виключені. Шляхом такого ґрунтовного підлаштування до особливостей турецької мови і заборони невизнаних латинських літер ця реформа ефективно обмежувала писемне вираження усіх мов, окрім турецької. В першу чергу це стосувалось курдської мови, якою на той час розмовляло приблизно 20 відсотків населення держави.

Люди, які використовували заборонені літери на плакатах, в брошурах або іменах, притягувалися до відповідальності і отримували покарання від двох до шести місяців ув'язнення. Вищий апеляційний суд Туреччини в 2004 році підтвердив рішення суду нижчої інстанції щодо заборони використання літер q, x і w в курдських іменах, а міністр внутрішніх справ, посилаючись на це рішення, заявив, що такі імена не будуть реєструватися в документах громадян.

І ось 30 вересня цього року прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, розкриваючи суть свого "пакету по демократизації", який було визначено як крок поступок протестувальникам, зазначив, що 85-річну заборону на використання вказаних літер буде скасовано. І хоча літери q, x і w не будуть включені до турецької абетки, можна стверджувати, що з однією з форм дискримінації в Туреччині покінчено. Як не дивно, це відбулось завдяки людям, які вийшли протестувати на захист парку в центрі багатомільйонного міста.


Ще еспресо