Перфектний (доконаний) час в іспанській мові: минулий, теперішній, майбутній
Як відомо тим, хто знайомий з мовознавством, перфектні часи виражають дію, яка завершується до означеного моменту. Якщо цей момент в минулому - то це буде минулий доконаний час, якщо в теперішньому - то теперішній, якщо в майбутньому - то майбутній. Той, хто знає англійську мову, легко впізнає в іспанських перфектних часах відповідні англійські - Past, Present i Future Perfect, і формування доконаних часів в іспанській мові відбувається за схожим принципом - з використанням допоміжного дієслова haber і дієприкметника основного дієслова (participio pasado).
Форми допоміжного дієслова haber для минулого, теперішнього і майбутнього перфектного часу
Головна складність полягає в тому, що, на відміну від англійської, в іспанській мові допоміжне дієслово змінюється не лише за граматичною категорією часу, але й за категоріями особи і числа, тому загалом в кожному часі (минулому, теперішньому і майбутньому) необхідно вивчити 6 форм допоміжного дієслова , а загалом - аж 18. Їх необхідно запам'ятати за таблицею, наведеною нижче:
Займенник | Preterito pluscuamperfecto |
Preterito perfecto |
Futuro perfecto |
Yo (я) | había | he | habré |
Tú (ти) | habías | has | habrás |
Él, ella, usted (він, вона, воно) | había | ha | habrá |
Nosotros (ми) | habíamos | hemos | habremos |
Vosotros (ви) | habíais | habéis | habréis |
Ellos, ellas, ustedes | habían | han | habrán |
Утворення дієприкметників (participio pasado)
На щастя, дієприкметники в іспанській мові мають лише одну форму для всіх категорій - часу, особи, числа, тому достатньо засвоїти лише правила їх утворення для дієслів різних груп. Дієслова 1 групи (із закінченням -ar) утворюють дієприкметники шляхом додавання закінчення -ado, а дієслова другої і третьої груп (із закінченням -er і -ir) - шляхом додавання закінчення -ido, як показано в наступній таблиці:
Infinitivo | tomar |
comer |
subir |
-ado | -ido | -ido | |
Participio | tomado | comido | subido |
Втім, щоб все не було занадто просто, існує ще чимала група дієслів-виключень, які не відповідають цьому правилу, і утворені з яких дієприкметники потрібно запам'ятати. Найбільш часто вживаними дієсловами з цієї групи є наступні:
Infinitivo | Дієслова | Participio |
hacer | робити | hecho |
poner | класти | puesto |
ver | бачити | visto |
ser | бути | sido |
ir | йти | ido |
escribir | писати | escrito |
romper | ламати | roto |
morir | помирати | muerto |
abrir | відчиняти | abierto |
volver | повертати | vuelto |
decir | розповідати | dicho |
Варто відзначити, що допоміжне дієслово і дієприкметник не можна роз'єднувати, вони мають йти поряд. Отже, розглянемо окремо теперішній, минулий і майбутній доконані часи більш докладно.
Preterito perfecto - теперішній перфектний час
Preterito perfecto означає завершену дію, яка передує іншій дії в теперішньому часі. Preterito perfecto утворюється за допомогою допоміжного дієслова haber у формі простого теперішнього часу (Presente de indicativo) і дієприкметника основного дієслова (Participio pasado). Preterito perfecto використовують для:
1. Опису подій, які ще не завершено, або які тісно пов'язані з теперішнім часом:
Aun no he empezado a estudiar para al examen. - Я ще не починав готуватися до іспитів.
Esta semana has trabajando mucho. - Цього тижня ти багато працював.
Ellos han vivido aquí por diez años. - Вони [вже] живуть тут десять років.
2. Позначення подій в минулому без точної вказівки часу, але стосовно теперішнього моменту:
Has estado alguna vez en Malaga? - Чи ти колись [до цього] був в Малазі?
Gracias por haber venido. - Дякую, що [зараз] прийшов.
Esto ha ocurrido antes. - Це [вже] відбувалось раніше.
No ha ocurrido nada. - Нічого [зараз] не трапилось.
Preterito pluscuamperfecto - минулий перфектний час
Preterito pluscuamperfecto (так званий плюсквамперфект) означає завершену дію, яка передує іншій дії в минулому. Preterito pluscuamperfecto утворюється за допомогою допоміжного дієслова haber у формі минулого недоконаного часу (Preterito imperfecto) і дієприкметника основного дієслова (Participio pasado). Preterito pluscuamperfecto використовують для:
1. Вираження непрямої мови, коли хтось в минулому говорить про те, що відбулось до моменту говоріння:
Él dijo que él había abierto la ventana. - Він сказав, що [вже] відкрив вікно.
2. Вираження переліку подій в минулому, коли важливо відзначити порядок, в якому вони відбулися. При цьому необхідно пам'ятати, що дія, якій передує дія в плюсквамперфекті, може бути виражена і в минулому недоконаному, і в теперішньому доконаному часі, наприклад:
He hecho las compras pero no sabia que vosotros ya las habíais hecho. - Я [тільки-но] зробив покупки, проте я не знав, що ви їх зробили раніше.
Cuando llegue a casa mi esposa ya habia hecho las compras. - Коли я повернувся додому, моя дружина вже зробила покупки.
Futuro perfecto - майбутній перфектний час
Futuro perfecto використовують для позначення дії, яка завершується раніше іншої дії в майбутньому або певного вказаного моменту в майбутньому. Futuro perfecto утворюється за допомогою допоміжного дієслова haber у формі майбутнього недоконаного часу (Futuro imperfecto) і дієприкметника основного дієслова (Participio pasado). Futuro perfecto використовується для:
1. Вираження дії в майбутньому стосовно теперішнього
Yo habre vuelto antes de las once. - Я повернусь [вже] після одинадцятої.
Lo habrán acabado entonces - Тоді вони вже це завершать.
2. Вираження ймовірної дії в минулому (тобто майбутньої дії стосовно минулого):
Habrá tenido dificultades - У нього, ймовірно, виникли проблеми.
Se lo habrá dicho? - Чи сказав він їй про це?