Визначення і вимірювання якості перекладу

Світлина: http://research.microsoft.com

"Якість" - це слово, яке вільно використовують в багатьох різних контекстах. Те, що одна людина розглядає як якісне, інша може і не вважати таким. Особливо це стосується такої суб'єктивної царини як переклад, пише Adam Knott.

Люди мають різні погляди на мову, і якість перекладу часто оцінюється за  суб'єктивними критеріями, такими як стиль і вибір термінології. Проте деякі аспекти перекладу є об'єктивними. Наприклад, переклад "так" як "ні" є явно помилковим.

Довідник з управління проектами американського Інституту управління проектами визначає якість як "міру, в якій продукт задовольняє визначеним вимогам". Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) говорить, що якість  "визначається порівнянням набору властивих ознак з набором вимог. Якщо ці властиві ознаки не відповідають вимогам, має місце низький або поганий рівень якості". Обидва ці визначення містять концепцію якості як шкали, з різними рівнями, а також стверджують, що має існувати набір визначених правил для позначення точки відліку на цій шкалі.

Тільки те, що переклад точно передає задумане значення тексту-оригіналу, не робить його високоякісним; якісний переклад - це більше, ніж просто збереження значення, він має відповідати визначеним вимогам і  цільовому призначенню.

Перекладач не завжди може здогадатися про вподобання клієнта, тому потребує визначених вимог (специфікацій), щоб знати, яка "якість" потрібна для конкретного проекту. Наприклад, чи потрібно при перекладі використовувати спеціальні терміни (білі кров'яні клітини чи лейкоцити)? Чи має переклад бути стислим, щоб його можна було розмістити в наперед заданому брошурному форматі?  Чи потрібно пояснювати іноземні акроніми у виносках? Чи перераховувати ціни в різних валютах? Перелік може тривати довго. Перекладачам також потрібно знати контекст перекладу, щоб гарантувати, що він відповідатиме меті. Як його використовуватимуть? Хто є цільовою аудиторією?

Клієнти можуть надавати пояснення з цих питань у формі глосаріїв початкової мови, двомовних глосаріїв для перекладу, стилістичних посібників, супровідних матеріалів і зауважень щодо контексту, цільової аудиторії і будь-яких інших вимог до якості.

Оскільки якість є шкалою з різними рівнями, нам також необхідно вміти не тільки визначати її, але й вимірювати. Існує декілька систем, які вимірюють лінгвістичну якість, зокрема QA-модель Асоціації зі стандартизації в галузі локалізації (LISA) і Канадська система виміру мовної якості. Хороша система має визначати типи помилок (мовленнєві, граматичні, пропуски, стилістичні, термінологічні, тощо) і серйозність помилок (з відповідним описом рівнів серйозності), а також вагові коефіцієнти для різних типів помилок. Оцінювання серйозності помилки може бути дещо суб'єктивним, і для перевірки стилю і термінології потрібні належні специфікації, проте такі градації допомагають визначати, що таке відмінно/добре/погано.


Ще еспресо