Манчестер - місто, якому ніколи не бракує слів

Світлина: wikipedia.org

Манчестер відомий в світі, перш за все, своїми футбольними командами - Юнайтед і Сіті. Але тепер це місто має ще один привід для гордості: воно, ймовірно, є найбільш етнічно різноманітним в Європі і, можливо, другим в світі після Нью-Йорка. Півмільйонне населення Манчестера розмовляє щонайменше 153 мовами, включаючи чимало рідкісних діалектів.

Дослідження лінгвістів університету Манчестера, проведені в рамках проекту Багатомовний Манчестер (Multilingual Manchester) під керівництвом професора Йарона Метраса (Yaron Matras), свідчать про те, що ця цифра може бути ще більшою, пише The Guardian.

«Мовна різноманітність Манчестера більша, ніж у багатьох країн», - розповідає Метрас. - «Цілком ймовірно, що він є першим в Європі за цим показником. Позаяк імміграція і прибуття заморських студентів в місто продовжується, є підстави говорити, що цей вже і так великий перелік зростає».

З населенням в півмільйона Манчестер за розміром дорівнює лише невеликій частині Лондона, який має біля 8 мільйонів жителів, проте виявляється, що Манчестер виходить далеко поза свою вагову категорію в плані кількості мов, якими розмовляють його мешканці.

«Ми знаємо, що біля двох третин манкуніанських школярів є двомовними - велика цифра, яка вказує на те, якою цінною є лінгвістична культура міста», - говорить Метрас.

Рідкісні мови, які можна почути в місті, включають кховар з північного Пакістану, конкані з західної Індії, дагарі з Гани і уйгурську з північно-західного Китаю.

«Було визначено, що більше половини населення світу є двомовним, тобто живе, спілкуючись двома чи більше мовами. Білінгвізм можна знайти в усіх куточках світу, на всіх суспільних рівнях, у всіх вікових групах. Навіть у країнах, де переважає одномовне населення, відсоток білінгвів є високим.».

«Двомовність: міфи щодо білінгвізму та реальність»

Місто також приваблює все більше громадян Європейського союзу.

«Через розширення ЄС і доступ, який надається новим громадянам ЄС, мовне різномаїття в Манчестері є більш динамічним, ніж в більшості міст», - пояснює Метрас. - «Мельбурн, наприклад, відомий своєю великою кількістю мов, проте через те, що він має дуже сталі спільноти, він буде менш різноманітним, ніж Манчестер. Нью-Йорк, з іншого боку, значно більший за розміром і приваблює іммігрантів набагато довший час, ніж Манчестер, тому його різноманітність, ймовірно, вища».

За даними перепису кількість населення, народженого поза межами Англії та Уельсу, в цих частинах Британії зросла з 4,6 мільйона в 2001 році до 7,5 мільйона в 2011. Кількість поляків, які живуть тут, з 2001 до 2011 зросла майже вдесятеро, від 58 тисяч до 579 тисяч, тоді як кількість людей індійського походження збільшилась з 456 до 694 тисяч.

«За останні десять років відбулися дуже помітні зміни населення Англії і Уельсу, кількість народжених за кордоном зросла з 9% в 2001 році до 13% в 2011», - розповідає доктор Скот Блайндер (Scott Blinder), заступник голови відділу спостереження міграції в Оксфордському університеті.

Але таке зростання породило стурбованість щодо асиміляції. Лідер лейбористів Ед Мілібенд (Ed Miliband) зазначив: «Якщо ми збираємось бути однією нацією, нам потрібно починати з того, щоб кожен в Британії знав англійську. Нам слід очікувати цього від людей, які приїздять сюди».

За пропозицією лейбористів здатність розмовляти англійською мала б бути обов'язковою для більшої кількості робіт в державному секторі.

Але розрахунки Метраса припускають, що перепис, певно, суттєво недооцінив кількість багатомовних домовладінь в Сполученому Королівстві.

«Більшість багатомовних людей розмовляє мовою, відмінною від англійської, вдома, проте використовує англійську на роботі або у навчанні, тому вони відповідатимуть, що англійська є їх "основною" мовою, хоча насправді це не зовсім вірно», - зазначає він.


Ще еспресо