Харківщина в контексті "текстов по-дебильному"
Пригадується Жириновський з його «это не Германия, это не Берлин, здесь другие ребята!» Це – не Донецьк з його «Не прастим Мореуполь» и «Дамбас независим!». Це – Харків, Перша столиця, науковий і освітній центр. Тому навіть сепаратистські лозунги тут оформлені в поетичні строфи, які місяцями буденно висять на попелястих стінах промислових об’єктів.
Зовнішній спокій Харкова є цілковито позірним: на фоні будівель в стилях радянського конструктивізму і сталінського ампіру, над станціями метрополітену, прикрашеними ослонами з індонезійського дерева джетоба і орденами зниклої імперії, в контексті «сучьих псов» із «скучними лицами» і «текстов по-дебильному», в вируючому потоці люмпенізованих мас, який все ще намагається розчинити в собі жовто-сині паростки нової нації, що продираються догори, поступово проявляється ґештальт регіону, який, наче лицар із казки, завмер на роздоріжжі, в роздумах, ким йому стати для України - відколотою Абхазією, депресивною Валлонією чи Тосканою східного Ренесансу…
Доречні побажання вслід Януковичу
Недолугі спроби творчості в царині політфілософії
Невмирущі штампи
Харківські сеператисти критикують прапор ЛНР?
"В зад - рад" - певно, така ж поширена рифма, як і "любовь - морковь"
Очевидно, автори нещодавно на уроках мови в школі вивчали неозначені форми і допоміжні дієслова
Пишуть, що Ляшко "дотрыдится" - що б воно не означало :)
Це, безперечно, найкращий витвір ватного рифмоплетіння :)
Проте, як кажуть, краще менше, але краще...