Чому ніхто не розмовляє індонезійською мовою

Індонезійська мова, Bahasa Indonesia, була створена для того, щоб полегшити спілкування на широчезному Індонезійському архіпелазі, проте її простота тільки створює нові бар’єри, розповідає в статті для BBC Девід Фетлінг (David Fettling), який приїхав до Індонезії спеціально, щоб вивчити цю мову.

Світлина: http://www.wdef.com

Жінка стояла у своєму придорожньому кіоску в тихому районі індонезійського міста Джок'якарта, нарізаючи томати, боби і шпинат, а також один маленький перець чилі. Перемішавши все в арахісовому соусі, вона передала салат, званий lotek, замовникам, які копирсалися з мотоциклами і очікували на синіх пластмасових стільцях. Я був цікавим для неї, маючи багато запитань, і почуття було взаємним. Як припускалось, що я мав би змогу розмовляти з такими людьми, як вона, оскільки приїхав до Індонезії і відвідував курси інтенсивного вивчення мови. Проте після сотень годин занять я не міг зрозуміти того, що вона говорить.

Все, що вона казала, звучало для мене так, наче воно мало половину складу. Я все ж розпізнавав знайомі слова, проте аж занадто рідко. Мене цікавило, як їй жилося в цьому місті, що вона думала про ескалацію політичного і культурного напруження в цій молодій демократії, в державі з найбільшим мусульманським населенням в світі. Проте узнати цього мені не судилося. Вона передала мені мою їжу, завернуту в газету, текст в якій я розумів.

«Bahasa Indonesia baku», - подумав я собі, - «індонезійська мова з підручника». Мої вчителі на заняттях називали цю мову «baku», тобто «стандартна», підкреслюючи те, що ми вчили саме цю версію індонезійської мови, офіційної мови країни. Я не надав цьому зауваженню великого значення, а мав би.

Уряд Сінгапуру здавна наполягав, щоб кожен громадянин острівної держави знав англійську мову, яку використовують в школах, на роботі і в уряді. Проте на практиці багато людей розмовляють змішаною мовою, яка може повністю спантеличити гостей і яку називають «сінгліш», тобто сінгапурська англійська мова.

«Сінгліш: змішана диво-мова Сингапуру»

Прообраз індонезійської мови, малайська мова, розвивалась і поширювалась протягом попереднього тисячоріччя завдяки тому, що в морській Південно-східній Азії, де на тисячах островів, на яких зараз існують сучасні держави Індонезія, Малайзія і Сінгапур і на яких до цього часу розмовляють сотнями мов, існувала потреба в lingua franca для торгівлі й інших обмінів. Малайську вважали простою, неієрархічною і легшою у вивченні, ніж інші місцеві мови. Вона була рідною для невеликої кількості населення, проте мірою того, як люди мандрували регіоном, вона ставала прийнятним для них засобом спілкування.

Потім, на початку XX сторіччя, індонезійські націоналісти, плануючи незалежність від нідерландського колоніального правління, погодили, що реформована версія малайської мови, з розширеним словником і новою назвою – Bahasa Indonesia – має стати офіційною мовою нової незалежної держави. Малайська мова, за словами відомого політолога і знавця Індонезії Бенедікта Андерсона, була «достатньо простою і гнучкою для швидкого розвинення в сучасну політичну мову».

Метою індонезійської мови було розбити бар’єри спілкування між понад 300-ми етнічними групами і полегшити їх включення в нову державу, незалежність якої було офіційно визнано лише 1949 року. Оскільки жодна з етнічних груп, включаючи яванців (набагато складнішою, яванською, мовою яких в той час розмовляли приблизно 40% населення), не отримала б для своєї рідної мови статус офіційної, то нерівність не мала б утворюватись чи посилюватись. Bahasa Indonesia мала допомогти створити єдність з різноманітності.

Проте в дійсності все не так просто. Сьогодні стандартною індонезійською мовою, яка не надто далеко еволюціонувала від малайської, рідко розмовляють в повсякденному житті. Люди вважають її занадто «kaku», тобто негнучкою, як сказала мені моя вчителька Андіні після того, як я розповів їй про мої труднощі біля придорожнього кіоску. Більше того, люди іноді вважають Bahasa Indonesia неадекватною для того, щоб висловити те, що вони хочуть. Андіні зізналася, що вона часто відчуває це розчарування і в неї виникає бажання використати слова і вирази зі свого східного діалекту яванської мови, яким розмовляють в її рідному місті.

Частина проблеми полягає в самій мові: в індонезійській менше слів, ніж в більшості мов. В одній статті в «The Jakarta Post» було написано, що іншомовні переклади індонезійських романів зазвичай читаються краще, в той час як індонезійські переклади іншомовних романів звучать «багатослівними і такими, що повторюються». Проте також існує і політичний вимір. Оскільки індонезійці вивчають Bahasa Indonesia в школі, потім в дорослому віці чують її переважно в політичних промовах, вони пов’язують її з однорідністю, за словами доктора Ненсі Джей Сміт-Гефнер (Nancy J Smith-Hefner), доцента антропології Бостонського університету. А це дратує, оскільки індонезійську мову активно просували під час диктаторського правління Сухарто, який правив з середини 1960-х до 1998 і придушив багато форм індивідуального і культурного вираження. Через це той, хто розмовляє цією мовою, ризикує виглядати «театральним, педантичним або пихатим», як пояснює Неллі Мартін-Анатіас (Nelly Martin-Anatias) з Інституту культури, дискурсу і комунікації в Оклендському технологічному університеті.

На цей день Парагвай залишається єдиною країною в Америці, в якій більшість населення розмовляє однією корінною мовою – гуарані. Вона надійно захищена Конституцією, що офіційно надає їй статус, рівний з мовою європейських колонізаторів – іспанською. А на вулицях вона є джерелом національної гордості.

«Гуарані: мова з унікальною витривалістю»

Виявляється, що засіб, призначений для мовного єднання індонезійської нації, натомість, через простоту і негнучкість мови, створив нову перешкоду, яка заважає спілкуватись на більш глибокому рівні і яку індонезійці обходять, застосовуючи свої власні особливі говірки, прив’язані до їх конкретних регіонів, поколінь або соціальних прошарків.

Люди, які незадоволені індонезійською мовою, мають великий вибір. Існують сотні місцевих мов і діалектів, якими іноді розмовляють в чистій формі, і іноді – в змішаній з Bahasa Indonesia. В Джок'якарті, розташованій в центрі острова Ява і традиційному центральному районі яванської культури, зазвичай розмовляють яванською мовою, що частково відображає культурну гордість. Продавець їжі, який кожного ранку штовхає свій дерев’яний візок моєю вулицею, продаючи soto ayam (пряний курячий суп), часто переходить на яванську, через що мені важко підтримувати наші розмови. Нещодавно він тричі щось перепитував у мене, доки я зрозумів що саме. Запитання, коли я його зрозумів, відкрило його гордість культурною спадщиною: чи я вже бачив wayang kulit, лялькову виставу театру тіней, яка є квінтесенцією яванського культурного дійства?

Тим часом індонезійська молодь продовжує створювати свої власні, крутіші варіанти мови, весело випробовуючи вуха старших, при цьому Інтернет стає новим кордоном розмовної індонезійської мови. Країна є близькою до того, щоб мати найширшу свободу слова в Азії, і молоді індонезійці є фанатичними прибічниками Twitter, Facebook, WhatsApp і Instagram, використовуючи ці платформи для розвитку своєї власної мови з новими і запозиченими словами. Коли одного дня під час занять Андіні і я продивлялись індонезійські стрічки в Twitter, труднощі сленгу змушували мене робити часті і різкі зупинки.

Мартін-Анатіас розповіла мені, що застосовуючи різноманітні неформальні і регіональні говірки, молоді індонезійці «встановлюють інтимність і ідентичність» при спілкуванні, так що вони можуть точніше передавати почуття, виражати потреби і жартувати.

І все ж стандартна індонезійська мова, Bahasa Indonesia baku, залишається найкращим способом, яким я можу спілкуватися тут, і для мене ця мова відповідає своїй первісній меті. Коли я використовую стандартну індонезійську, то мені приємно, що багато людей раді бачити мене тут. Адже якщо хтось звертається до мене так, що мені це легко зрозуміти, я вбачає в цьому значущість, знаючи, що люди вочевидь пристосовуються до мене, адаптують себе, виходячи з зони комфорту в свідомому акті залучення.

Саме це сталось, коли я викликав мотоциклетне таксі додому зі школи. Я розумів свого молодого водія майже ідеально. Його запитання складалися з простих фраз. В твоїй країні який сезон зараз? В твоїй країні існують транспортні застосунки? На мої власні запитання він відповідав в такий спосіб, який забезпечував ясність. Я незграбно сказав якісь тільки-но запам’ятовані сленгові вирази, і він показав мені великий палець, піднятий догори.

Знати те, коли збільшувати масштаб стилів мовлення і коли зменшувати його, і те, як успішно врівноважувати пориви до єднання і різноманіття, – в цьому і полягає задача індонезійської мови і країни.

Джерело: BBC
Ліцензія: copyright ©

Інші статті

Чи застосовує Каталонія школи як політичну зброю?
Іспанські націоналісти засудили каталаномовну освіту як зловісну силу, що підбурює сепаратистські настрої. >>>
Мови в кібернетичну епоху
Технології можуть допомогти врятувати малі мови, або можуть допомогти вбити їх. >>>
Люксембурзька - мала мова великого князівства
Особливе місце для люксембурзької: місцева мова Великого князівства переживає ренесанс, і уряд поспішає скористатись цим >>>
Про чисті мови і брудні діалекти
Те, чому певний варіант мови стали розглядати стандартом, а його варіанти понизили статусом до «діалекту», є продуктом історії і політики. >>>
Ретороманська - справжня швейцарська мова
Незважаючи на свій cтатус офіційної, зв'язок з Римською імперією і унікальну культуру, ретороманська мова повільно вмирає. >>>
Еускара, мова басків, - найзагадковіша мова Європи
Баскська мова - привід гордості народу басків. Приблизно 700 000 з них, або 35% баскійського населення, розмовляють нею в наш час. >>>
Ступені збереженості мов: класифікація убезпечених і зникаючих мов
Американський філолог Майкл Краус пропонує класифікацію мов за ступенем їх збереженості >>>
Дональд Трамп, Великий мур і іспанська мова
Завдяки Дональду Трампу іспанська мова в Сполучених Штатах несподівано може стати знаряддям непокори. >>>
Хакару: програма захисту зникаючої мови в Перу
Колись в Перу було 84 мови, сьогодні - 47. Після іспанської найвживанішою є кечуа - мова інків. Інші мови постають перед загрозою зникнення. >>>
Збереження мов корінних народів Арктики
Північні мови демонструють унікальний зв'язок із середовищем. Існує причина, чому один з діалектів саамської мови має 318 слів для снігу. >>>