Чому більшість мов мають так мало слів для запахів?

Скільки ви зможете назвати слів мови, яку добре знаєте, які б описували запах? Наприклад, спробуємо описати банан. Він – жовтий, можливо, з деякими зеленими краями. Очищений, він є гладеньки, м’яким, кашоподібним на дотик. Він солодкий на смак, можливо, трохи вершковий. І він пахне як… ну, він пахне як банан.

Світлина: https://authoritynutrition.com

Кожне чуття має своє «лексичне поле», широкий спектр спеціальних описових слів для кольорів, звуків, смаків і структур. Проте запах? Наприклад, в англійській мові є лише три спеціальних слова для запаху – «stinky» (смердючий),«fragrant» (запашний), «musty» (тухлий) – та й то перші два більше стосуються суб’єктивного сприйняття того, хто нюхає, аніж того, що пахне.

Всі наші інші описові слова для запаху насправді означають походження: ми говоримо, що річ пахне як кориця, або троянди, або дезодорант, або напалм вранці. Інші чуття не потребують таких лінгвістичних обхідних шляхів. Нам не потрібно говорити, що «банан виглядає як лимон», ми можемо просто сказати, що він жовтий. Спеціалісти, які працюють в парфумерній чи виноробній галузях, можуть використовувати більш метафоричні терміни на кшталт «декадентський» чи «масний», проте для того, щоб пояснити їх людям, які не знайомі з професіональним жаргоном, знадобиться великий талант.

Деякі вчені прийняли це за свідчення того, що люди відтіснили нюх на узбіччя сенсорного сприйняття, в той час як центральне місце посів зір. Нюх - другорядне чуття, яке Дарвін назвав «надзвичайно мало корисним». Інші зробили припущення, що запахи за своєю природою є неописними, і що «нюхові абстракції є неможливими» . Кант писав, що «запах не дозволяє описувати себе, а лише порівнювати шляхом подібності з іншим чуттям». І дійсно, коли Жан-Батіст Гренвіль (Jean-Baptiste Grenouille), головний герой книги «Парфюмер: Історія вбивці» може безпомилково визначати запахи, запам’ятовувати їх і змішувати, і порівнювати їх у своїй голові, він збиває нас з пантелику, здається нам надприроднім, саме через те, що ми настільки безпорадні у цих задачах.

Вивчення мов є важким, бо воно вимагає принципово нових пізнавальних структур. Простий переклад нових конструкцій за допомогою фільтру рідної мови не є вивченням. Це – запам’ятовування.

«Чому так важко вчити мови, і які є найлегшими»

Проте не всі ми. В Південно-східній Азії існує принаймні дві групи мисливців-збиральників, які б, читаючи про ці книжні погляди, задрали б ніс догори. Азіфа Маджід (Asifa Majid) з Університету Радбоуд в Нідерландах дізналась, що племена, які розмовляють мовами джахаї (Малайзія) і манік (Таїланд) використовують від 12 до 15 особливих слів для запаху.

«Ці терміни дійсно є дуже характерними для них», - говорить Маджід. – «Вони з’являються весь час. Їх знають малі діти. Вони знаходяться у базовому словнику. Їх не використовують для смаку чи загальних понять їстівності. Вони призначені саме для запаху».

Наприклад, слово «ltpit» описує запах бінтуронга, або кошачого ведмедя, - двометрової тварини, яка виглядає як волохата видра з чорним хутром, і яка славетна тим, що пахне поп-корном. Проте «ltpit» не означає «поп-корн», цей термін не ґрунтується на походженні. Це саме слово також використовують для мила, квітів і фрукта дуріан з сильним запахом, посилаючись на певну ароматну ознаку, яку не можуть розібрати носи білих людей.

Інше слово використовують для запаху бензину, диму, посліду кажанів, деяких видів багатоніжок, коріння дикого імбиру, деревини дикого манго й іншого. Одне здається характерним для смажених страв. А інше стосується таких речей як кров білки, гризуни, розтовчені головні воші і інші «кроваві запахи», які приваблюють тигрів. Ці терміни не стосуються загальних якостей, таких як їстівність, які знаходяться у володінні інших чуттів.

«Їх значення не є спільним зі смаками, структурами, болем чи будь-яким іншим відчуттям; їх справа – це запах», - говорить Маджід. – «Так само, як ви б описали помідор червоним, так і мовець джахаї описав би запах ведмежого кота як ltpit».

Маджід вперше почула про джахаї від свого колеги Нікласа Буренгульта (Niclas Burenhult ), який роками працював з цим народом і записав єдину формальну граматику їх мови. Вона помітила, що вони мають спеціальні слова для запахів, і, маючи сумніви щодо цього, спеціально полетіла до Малайзії для вивчення.

Вона розмовляв з ними, вивчала їх мову і познайомилася з їх культурою. Вона проводила з ними короткі тести на визначення запахів (Brief Smell Identification Test) – суттєво стандартизований тест типу «потерти і понюхати» з деякими сталими запахами. Вона ходила з ними у джунглі і просила описувати запахи оточуючого середовища. І шляхом декількох експериментів вона показала, що вони можуть називати запахи так само послідовно, легко і чітко, як носії англійської мови можуть називати кольори, без жодних вербальних зусиль або лінгвістичних стрибків з перевертом, через які проходять люди західної культури. Те саме стосується і мови манік (кенсіу).

Ці дві групи чітко показують, що запахи, всупереч популярному переконанню, не є несказанними для всього людства.

«Ця робота змінила мої погляди!» - говорить Тім Якоб (Tim Jacob) з університету Кардіффа. – «Інформація про запахи проходить прямо в поведінку або настрій і пробуджує цілі спогади. Запах не потребує мови. Я так думав. Проте, очевидно, існують культури, які розробили словник для запахів, і він є як корисним, так і необхідним».

Чи, як написала Маджід, «запахи можна висловити мовою, якщо ви розмовляєте правильною».

А якщо ви володієте правильною мовою, це змінює ваше сприйняття світу. Запах є такою внутрішньо притаманною частиною культури джахаї, якою він просто не є на заході.

«Там ми з Нікласом говоримо, що є братом і сестрою. Одного разу нас вичитали за те, що ми сиділи надто близько один до одного, через що могли змішатися наші запахи, а це є однією з форм інцесту», - розповідає вона. – «Там існують соціальні табу, які пояснюються в термінах запаху. Деякі страви не можна готовити на одному вогні, бо їхні запахи перемішаються».

Вони також дивовижно гарно розрізняють запахи, і звичайно краще, ніж це робить Маджід.

«Ми гуляли джунглями в сезон цвітіння дикого імбиру», - пригадує вона. – «Ви б подумали, що це один об’єкт і один запах, проте ні: квітка пахне не так, як стебло, а стебло пахне по-іншому, коли ви натискаєте на нього, ніж коли воно зламане. Я намагалась назвати ці запахи, а навколо мене бігали діти і сміялися, наче кажучи: як ти можеш бути такою дурепою?»

Мови являють собою величезні сховища людських знань... Вони - каталоги рослин, тварин, комах, історій з життя, явищ природи, хвороб, соціальних парадигм, пісень, жартів, афоризмів, стратегій війни та миру, практик торгівлі та ведення перемовин.

«Зникнення мов і чому це важливо»

Маджід планує знову повернутись до племені, щоб визначити, чи краще вони запам’ятовують запахи. Також вона думає про те, щоб зібрати зразки запахів об'єктів, які вони описують однаковими словами, щоб побачити, чи не можна виокремити хімічні речовини, які є спільними для них. І вона хоче порівняти ці мови і мови інших племен Південно-східної Азії, щоб зрозуміти, як ці слова для запахів розвинулись з більш ранніх прамов.

«Ця робота є дуже важливою для виходу поза межі WEIRD-тем», - вважає Чарльз Спенс (Charles Spence) з Оксфордського університету. Під цим акронімом, який англійською утворює слово «чудний», він розуміє людей із західних (western), освічених (educated), промислових (industrial), багатих (rich) і демократичних (democratic) країн, тих, які проводять майже всі психологічні дослідження. – «Антропологи вже багато років говорять, що нам слід це зробити, проте психологи переважно ігнорують цю пораду. Отримати ці прекрасні приклади, де запах насправді підіймається з низин ієрархії, - це чудово».

Якоб також думає, що джахаї і манік могли б надати ключі до розуміння еволюції нашого нюхового чуття. Наприклад, очевидно, чому нас відштовхують огидні запахи, – вони пов’язані зі зіпсованою їжею, екскрементами і іншими речами, які можуть нести хворобу. Проте чому нам подобаються приємні запахи? Манік надає ключ: їх слово ведмежого кота також використовується для лікарських рослин з приємними запахами, рослин, які вони носять на собі в якості парфумів і намист.

«Це, принаймні для мене, революційно», – говорить Якоб. – «Люди первісних культур збирали рослини, що приємно пахли, бо ті були лікарськими, цілющими або представляли чистоту і гігієну. Тут маємо, принаймні, одну позитивну функцію приємного запаху, яка надає адаптивну перевагу. Більше того, вона вказує на походження нашого захоплення парфумами».

І справді, як каже Маджід, «ми витрачаємо мільйони на продукти індустрії запахів і ароматів. Думати, що запах не є суттєвим для всіх людей, - це означає занадто все спрощувати».

Джерело: The Atlantic
Ліцензія: copyright ©

Інші статті

Еускара, мова басків, - найзагадковіша мова Європи
Баскська мова - привід гордості народу басків. Приблизно 700 000 з них, або 35% баскійського населення, розмовляють нею в наш час. >>>
Ступені збереженості мов: класифікація убезпечених і зникаючих мов
Американський філолог Майкл Краус пропонує класифікацію мов за ступенем їх збереженості >>>
Дональд Трамп, Великий мур і іспанська мова
Завдяки Дональду Трампу іспанська мова в Сполучених Штатах несподівано може стати знаряддям непокори. >>>
Хакару: програма захисту зникаючої мови в Перу
Колись в Перу було 84 мови, сьогодні - 47. Після іспанської найвживанішою є кечуа - мова інків. Інші мови постають перед загрозою зникнення. >>>
Збереження мов корінних народів Арктики
Північні мови демонструють унікальний зв'язок із середовищем. Існує причина, чому один з діалектів саамської мови має 318 слів для снігу. >>>
Маньчжурська мова: колишня мова імперії Цін у бортьбі за виживання
Попри зусилля влади в Китаї мову сібо спіткала спільна доля багатьох мов світу: зменшення кількості мовців і перспектива зникнення. >>>
Ісландська мова під загрозою: варіанти майбутнього
Деякі лінгвісти вважають, що існує велика ймовірність, що ісландська мова програє двобій з англійською. >>>
Мова кечуа: чому можуть навчити зусилля з її порятунку?
В регіоні Анд Південної Америки боротьба мови кечуа може надати потенціальні уроки для інших мов, яким загрожує небезпека зникнення. >>>
Як менська мова зникла, а потім відродилась із мертвих
В 2009 році менська мова була визнана зниклою. Сьогодні понад 1800 людей стверджують, що говорять, читають і пишуть менською. >>>
Сінгліш. Змішана диво-мова Сінгапуру
Офіційною мовою Сінгапуру є англійська, проте на практиці багато людей розмовляють змішаною мовою, яку називають «сінгліш». >>>