Ретороманська - справжня швейцарська мова

В місцевості поміж піками Швейцарських Альп ізольовано проживають люди, які розмовляють і живуть подібно до того, як це робили тисячі років тому давні римляни. Складаючи приблизно піввідсотка населення Швейцарії, це корінне населення спілкується ретороманською мовою, схожою на суміш німецької і італійської. Ця мова також називається романш, вона належить до романських мов, і найближчим її родичем є латина. Незважаючи на свою унікальну культуру і прямий зв'язок з Римською імперією, вона має лише приблизно 70 000 мовців і знаходиться в небезпеці зникнення.

Світлина: flickr.com/photos/mariano-mantel/

Вважають, що ретороманська мова з'явилась на території сучасної Швейцарії приблизно за 15 років до н.е., коли римські солдати принесли її в регіон, який називали Реція і до якого зокрема належить сучасний кантон Граубюнден. За часів Римської імперії в Альпах розвивалась культура та росли поселення, і кількість носіїв ретороманської мови зростала. Проте в V і VI сторіччях н.е. Римська імперія почала занепадати, відкриваючи шлях пануванню над Альпами германцям. Це нанесло відчутний удар по ретороманській мові і стало початком її боротьби за існування. Постійно зростаючий вплив німецької мови змінив багато слів в ретороманській, утворивши різні діалекти, що ще більше послабило її.

Окрім німецької, ретороманській довелося протистояти й іншим великим сусіднім мовам - французькій і італійській. Наприклад, енциклопедія Брітанніка відзначає, що 1880 року дві п'ятих населення Граубюндену розмовляли ретороманською, але до 1970 року ця цифра зменшилась до однієї четвертої. В Швейцарії намагаються попередити зникнення ретороманської мови: 1938 року вона стала напівофіційною мовою держави, хоча її визнавали лише на місцевому рівні і дуже рідко використовували на федеральному. За сучасної швидкості зникнення навіть ця законодавча ініціатива не зможе врятувати романш.

На цей день Парагвай залишається єдиною країною в Америці, в якій більшість населення розмовляє однією корінною мовою – гуарані. Вона надійно захищена Конституцією, що офіційно надає їй статус, рівний з мовою європейських колонізаторів – іспанською. А на вулицях вона є джерелом національної гордості.

«Гуарані: мова з унікальною витривалістю»

Ретороманська література також була вимушена боротися за існування. Деякий час ретороманську мови лише передавали з вуст у вуста, аж поки 1674 року після багатьох виправлень в Базелі цією мовою не було укладено Біблію. Проте її було надруковано в німецькомовному середовищі, де самі друкувальні верстати не були пристосовані до особливостей ретороманської мови, а відтак навіть перша ретороманська книга вже додатково зменшила автентичність романшу. Без існування літератури, яка б належним чином відображала ретороманську культуру, мові не вдавалось заявити про себе в Швейцарії, не кажучи вже про Європу.

Населення, що розмовляє ретороманською мовою, є незначним в порівнянні з мовцями інших мов Швейцарії. За даними CIA World Factbook лише 1% швейцарців є носіями романшу, і тільки 0,5% розмовляють нею як своєю першою мовою. Через глобалізацію і без того невелика кількість мовців додатково зменшилась, в той час як удосконалене транспортне сполучення приносить до традиційного ареалу все більше носіїв французької, італійської і німецької.

В наш час зростаюча популярність німецької мови в кантоні Граубюнден змушує носіїв ретороманської віддалятись від своєї традиційної спільноти. Наразі німецька є єдиною мовою, яку в ретророманських спільнотах викладають в середній школі. Мовці романшу часто змушені адаптуватися до німецькомовного оточення, що призводить до погіршення володіння рідною мовою. Маттіас Грюнерт (Matthias Gruenert), викладач ретороманської мови в Університеті Цюриха, вказує, що двомовність носіїв ретороманської є слабкістю, адже через неї під час спілкування з німецькомовними співгромадянами саме ретороманці розмовляють нерідною мовою.

Економічні фактори також нанесли шкоду перспективам ретороманської мови. Сьогодні все більше і більше ретороманців вчать інші мови для того, щоб отримати роботу у великих містах. Відходячи від своєї традиційної діяльності на фермах і долучаючись до туристичної індустрії, багато мовців ретороманської відмовляються від рідної мови на користь німецької заради заробітку. Місцеві жителі кажуть, що німецька мова для них є чужою, проте з нею можна досягти того, чого не можна досягти з ретороманською.

Занепад ретороманської мови означає занепад прекрасної культури. Мова романш - найближчий відомий нам зв'язок з Римською імперією. Культура, часткою якої є ця мова, відображає давньоримське життя, яке її носії вели колись, а також чарівний гірський спосіб життя, який вони ведуть сьогодні. Із зникненням їх мови може бути втрачено все - їх страви, свята, література, релігія, повсякденне життя і навіть їх дома - все те, що ми називаємо традиціями.

В 1999 році мірандська стала другою офіційною мовою Португалії завдяки регіональному лобіюванню і одному юристу, який був зацікавлений у справі. На практиці це не важить багато, проте це ознака, яка практично відкинула всі зневажливі закиди про те, що мірандська є діалектом португальської.

«Мірандська мова: нею розмовляють лише в Португалії»

Традиційна ретороманська архітектура, яку все ще застосовують в наш час в селах, виглядає так, начебто її перенесли прямісінько з Римської імперії. Ретороманські будинки, які є унікальними для кантону Граубюнден, як правило, побудовані з великого каміння і схожі на прямокутні коробки з глибоко поставленими вікнами в середньовічному стилі. Зазвичай ці будинки оздоблюють красивими граффіто, складними малюнками і різьбою, які зображують історії з минулого.

Ретороманська їжа є надзвичайно різноманітною і унікальною для цієї місцевості: в хлібних крамницях продають хліб з грушами (birnenbrot), горіховий тарт (tuorta da nusch) і шматки карамелі. Їжа відіграє багато ролей в ретороманській культурі: наприклад, юнаки традиційно дарують своїм дівчатам цукор, який ті змішують з вершками і роблять карамель. Інші незвичайні ретороманські страви включають рубець (trippa) і каштани з вершками (chastagnas cun latmielch).

Testigna, або коров'яча голова, є традиційною стравою, яку їдять на автентичному ретороманському фестивалі Чаландамарц (Chalandamarz), який відомий своїми унікальними звичаями. В цей день діти у святковому вбранні йдуть селами і дзвонять у дзвіночки, щоб прогнати зиму. Вони проходять від дверей до дверей, заповнюючи дзвіночки цукерками і пирогами. Традиційним одягом для цього свята є сині сорочки і червоні пов'язки на головах.

Ще одним святом, унікальним для ретороманців, є Баванія (Bavania). Його відзначають 6 січня в містечку Ардец. В цей день сільські дівчата за допомогою лотереї обирають собі партнерів на вечірній бал, позначаючи свого обранця червоною стрічкою, яку пов'язують йому на шиї. Це свято, так само як і Чаландамарц, святкують тільки ретороманці. Із швидким занепадом романшу такі свята і пов'язані з ними традиції можуть зникнути назавжди. Якщо не зберегти мову, з нею може зникнути і вся культура.

Мова ареалів розповсюдження мов в Швейцарії

Мапа ареалів розповсюдження мов в Швейцарії. Джерело - Wikipedia.org

Традиційні ретороманські вірші і писані роботи зникають, оскільки все менше людей пише і читає цією мовою. Ізо Камартін (Iso Camartin), автор, публіцист і ведучий, народжений в місті Кур в кантоні Граубюнден, вважає, що зростаючий вплив німецької мови призводить до того, що все менше письменників пише ретороманською; традиційна ретороманська література зберігається лише в невеличкій кількості сіл, які знаходяться на межі зникнення. Написані ретороманською мовою роботи сьогодні привертають увагу нечисленних читачів: в той час як в минулому були люди, які читали виключно ретороманською, в наш час їх стає все менше.

Навіть релігія в ретороманській місцевості все більше втрачає зв'язок з мовою. Колись служби вели тільки ретороманською мовою, але тепер ця традиція стала великою рідкістю. Навіть в Курі, столиці ретороманської мови, релігійні обряди все частіше відбуваються німецькою.

Незважаючи на свою спорідненість з Римською імперією, свою чарівну і унікальну культуру, ретороманська мова повільно вмирає. Проте існує надія, що її вдасться зберегти. Представлення романшу не тільки в літературі, але і в соціальних медіа, газетах, журналах і на телебаченні може покращити обізнаність щодо цієї мови. Сучасні методі комунікацій вже застосовують для її підтримки, наприклад, в швейцарських радіо- і телевізійних передачах. Надію не втрачено, проте для того, щоб зберегти романш, потрібно розуміння її минулого і сучасного. Ретороманська мова - мала вмираюча мова, проте заслуговує на визнання і передачу прийдешнім поколінням.

Джерело: babelzine.com
Ліцензія: copyright ©

Інші статті

Еускара, мова басків, - найзагадковіша мова Європи
Баскська мова - привід гордості народу басків. Приблизно 700 000 з них, або 35% баскійського населення, розмовляють нею в наш час. >>>
Ступені збереженості мов: класифікація убезпечених і зникаючих мов
Американський філолог Майкл Краус пропонує класифікацію мов за ступенем їх збереженості >>>
Дональд Трамп, Великий мур і іспанська мова
Завдяки Дональду Трампу іспанська мова в Сполучених Штатах несподівано може стати знаряддям непокори. >>>
Хакару: програма захисту зникаючої мови в Перу
Колись в Перу було 84 мови, сьогодні - 47. Після іспанської найвживанішою є кечуа - мова інків. Інші мови постають перед загрозою зникнення. >>>
Збереження мов корінних народів Арктики
Північні мови демонструють унікальний зв'язок із середовищем. Існує причина, чому один з діалектів саамської мови має 318 слів для снігу. >>>
Маньчжурська мова: колишня мова імперії Цін у бортьбі за виживання
Попри зусилля влади в Китаї мову сібо спіткала спільна доля багатьох мов світу: зменшення кількості мовців і перспектива зникнення. >>>
Ісландська мова під загрозою: варіанти майбутнього
Деякі лінгвісти вважають, що існує велика ймовірність, що ісландська мова програє двобій з англійською. >>>
Мова кечуа: чому можуть навчити зусилля з її порятунку?
В регіоні Анд Південної Америки боротьба мови кечуа може надати потенціальні уроки для інших мов, яким загрожує небезпека зникнення. >>>
Чому більшість мов мають так мало слів для запахів?
Можливо, ви помічали, що наша мова має мало слів для опису запахів. Які причини цього, і чи існують мови, багатші на слова для запахів? >>>
Як менська мова зникла, а потім відродилась із мертвих
В 2009 році менська мова була визнана зниклою. Сьогодні понад 1800 людей стверджують, що говорять, читають і пишуть менською. >>>