Мовна політика в освіті в країнах Європи після українського «Закону про освіту»

Закон України «Про освіту», прийнятий Верховною Радою 5 вересня 2017 року, викликав чимало суперечок і навіть призвів до міжнародних скандалів. Серед іншого законопроект передбачає переведення викладання предметів у середніх та старших класах на державну, українську, мову, що не сподобалось сусідам України і традиційно викликало дуже гостру реакцію в Росії і Угорщини. На цьому тлі цікаво поглянути, які з того часу тенденції щодо мов викладання в школах панують в Європі, і чи є Україна винятком, чи навпаки крокує в загальноєвропейському тренді.

Світлина: https://www.giz.de/en/workingwithgiz/european_union.html

Нагадаємо, що відповідно до нового закону після навчання рідною мовою у початковій школі, з 1 по 4 клас, всі учні будуть зобов’язані далі перейти на українську мову навчання. Мови національних меншин (а це, за законодавством, білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдовська, німецька, польська, російська, румунська, словацька і угорська мови) дозволяється викладати як окремий предмет, а також застосовувати для викладання національних історії і літератури.

«За даними національного опитування приблизно 90% канадців підтримують двомовність і цілі державного Закону про офіційні мови, який надає англійській і французькій мовам рівний статус офіційних мов Канади і підтримує розвиток англомовних і франкомовних меншин».

«Громадськість і суди в Канаді підтримують двомовність»

Півроку після прийняття українського закону, в березні 2018, Сейм Латвії прийняв зміни до латвійського законодавства, згідно з якими середні школи національних меншин мають перейти виключно на викладання латиською (латвійською) мовою в 2019/2020 учбовому році. Щонайменше 50% предметів мають викладати латиською мовою в 1 6 класах, а в 7–9 класах – щонайменше 80%. Річні екзамени для дев’ятикласників будуть проводити виключно латиською мовою. З 2021/2022 учбового року всі загальні предмети в старшій школі (10–12) також будуть викладати лише латиською мовою. Діти національних меншин матимуть змогу продовжувати вивчати свої рідні мови, літературу і предмети, пов’язані з культурою і історією, своїми національними мовами. Як бачимо, можна провести прямі паралелі між відповідними законами України і Латвії. Як і в випадку України, такі зміни законодавства викликали різку критику з Москви.

По інший бік Балтійського моря від Латвії, в Данії, депутати правої Данської народної партії внесли законопроект, який пропонує уряду на 75% скоротити фінансування приватних шкіл, якщо вони не відповідатимуть вимозі вивчати лише європейські іноземні мови.

«Існують школи, які навмисно протидіють інтеграції, а саме мусульманські приватні школи. Ми не хочемо, щоб вони отримували субсидії від держави», - заявив один з членів партії, зазначивши, що можливі певні виключення: «У нас немає проблем, наприклад, з китайською чи івритом, оскільки китайці та євреї де створюють паралельних суспільств чи проблем з інтеграцією».

І хоча представники інших партій наразі відмовляються підтримувати цю ініціативу, занепокоєння парламентарів впливом агресивних іншомовних спільнот, які чинять активний спротив вітчизняній культурі, очевидно зростає. 

«Серед чеських міст, що обрали росіяни, які мають дозвіл на постійне або тривале перебування в Чехії, найбільш "російськими" є курортні Карлові Вари та Маріанське-Лазне, і виглядають так вони через поширену російськомовну рекламу».

«Чеська влада виступає проти поширення російської мови»

В Іспанії більш заплутана ситуація, адже центральний уряд намагається посилити позиції іспанської мови в провінціях, де використовують власні мови, які до того історично зазнавали утисків з боку центральної влади, особливо за часів диктатури Франко.

Після спроби проголошення незалежності Каталонії уряд в Мадриді запропонував повернути в каталонські школи іспанську мову, застосовуючи те саме право «прямої влади», яке було використано для розпуску сепаратистського уряду в Барселоні. Пропозиція центрального уряду, над якою почали активно працювати після зустрічі з каталонськими активістами з організацій AMES (Action for the Improvement of Secondary Education) і Societat Civil Catalana, які виступають за двомовну освіту, передбачає право батьків в Каталонії обирати для дітей навчання з більшим використанням іспанської мови.

Наразі державні школи в автономній провінції Каталонія проводять навчання майже виключно каталанською мовою, а використання іспанської обмежено уроками мови і літератури, на які виділяють 2–3 години на тиждень. Мадридський уряд на чолі з Маріано Рахоєм намагається зупинити розповсюдження каталанської мови й іншими регіонами Іспанії, зокрема в автономних провінціях Валенсія і Балеарські острови, де міцними є позиції місцевих варіантів каталанської. Прибічники такої політики стверджують, що панування каталанської мови в школах не лише ставить учнів в невигідне становище через гірше знання іспанської, але й призводить до сепаратистської направленості системи освіти.


Ще еспресо