Феміністична штучна мова лаадан. Історія гіпотези, яка зазнала невдачі

Чи можна створити штучну мову спеціально для вираження думок і почуттів жінок? В 1984 році лінгвіст Сюзетт Гейден Елджін (Suzette Haden Elgin), щоб перевірити це, написала науково-фантастичний роман. «Рідна мова» (Native Tongue) – антиутопічна оповідь про Америку майбутнього, яка стала передовим феміністичним експериментом.

Світлина: gafasamarillas.com

Сюзетт Гейден Елджін почала писати наукову фантастику, щоб оплачувати навчання на отримання наукового ступеня доктора філософії з лінгвістики, при цьому виховуючи п’ятьох дітей. Ідея «Рідної мови» народилася в неї під час подій, пов’язаних з невдалою спробою прийняти до Конституції США Поправку про рівні права (Equal Rights Amendment), яка гарантувала всім громадянам США рівні громадянські права незалежно від статі. Прийнята Конгресом в 1972 році, ця поправка, щоб вступити в дію, мала бути ратифікована 38 штатами. Але протягом наступних десяти років протидія знизу, підтримувана консервативними жінками, призвела до її блокування.

Саме в цей час, після однієї з найбільших формальних невдач феміністського руху в Сполучених Штатах, Сюзетт Гейден Елджін прочитала книгу Черіз Крамаре (Cheris Kramarae) «Жінки і чоловіки говорять» (Women and Men Speaking). В своїй роботі Крамаре доводила, що мови, які існують, є занадто просякнутими патріархальними ідеями, щоб мати можливість адекватно передавати жіночі переживання. Заінтригована думкою про те, що жінки являють собою «безголосу групу», Елджін зацікавилась питанням про те, який вигляд мала б мова, яка б надавала можливість жінкам говорити в точності відповідно до їхніх переживань. Для «Рідної мови» Елджін вигадала абсолютно нову мову – лаадан (англійською Láadan вимовляється подібно до латини – Latin, але «так, наче хтось намагається це проспівати»).

Звичайні мови мали десь виникнути та потім розвинутись в те, що ми розуміємо та використовуємо сьогодні. А чи з'являються мови в наш час? Створюються? Чому б комусь спало на думку використовувати штучну мову, а не звичайну?

«Десять штучних мов: хто і навіщо їх створив»

Штучні мови, або сконструйовані мови, мають довгу історію в науковій фантастиці. Толкін написав «Володаря перснів» в гонитві за цією «таємною пристрастю»; своєму синові Кристоферу він писав, що вся трилогія насправді була «спробою створити світ, в якому певна форма мови, яка відповідає моєму власному естетичному смаку, могла б здаватись реальною». Між цим, штучною мовою із найбільшою кількістю мовців є клінгонська, яка навіть може похвалитися перекладами Шекспіра і частин Біблії. Не так давно Девід Джошуа Пітерсон (David J. Peterson) створив штучні мови, дотракійську і валерійську, для телевізійного серіалу «Гра престолів».

Штучна мова лаадан із «Рідної мови» Елджін відрізняється своєю феміністською філософією, вона зосереджується на словах, які ефективно описують «концепції, важливі для жінок» та «емоційну інформацію». Важливим є те, що мова лаадан не призначена виключно для жінок, а швидше вона є мовою, створеною в своїй основі на феміністичних принципах. Наприклад, слово «radíidin» означає форму емоційної праці, що часто є непомітною працею, яку виконують переважно жінки:
radíidin: не-вихідний, час, який начебто є неробочим, але насправді накладає велике навантаження через працю і приготування…

Цікаво, що Елджин доводить, що створити нову мову не дуже і важко; дійсно, існує цілий ряд комп’ютерних програм, які можуть допомогти будь-кому зробити це. Важка частина роботи полягає в тому, щоб зробити мову живою. За словами Елджин, досягти цього «подібно написанню роману або створенню симфонії. Це не просто справа відповідності технічним умовам. Це може зайняти все життя». Жива мова вимагає своєї власної культури. Штучні мови із «Володаря перснів», «Зоряного шляху» і «Гри престолів» мають у цьому схожість.

Для того, щоб створити світ для своєї мови, Елджін радикально змінює цілі Поправки про рівні права, яка зазнала невдачі: замість ратифікації гарантій рівних закріплених законами прав незалежно від статі, Конгрес вирішує зробити протилежне і ратифікує поправки, які відбирають у жінок право голосу і право виконувати працю поза межами дому без дозволу члена родини чоловічої статі, а потім оголошує жінок юридично визнаною меншиною. В цій утопії згідно із законом жінки є підпорядкованими чоловікам у щоденному житті.

Багатьом світ «Рідної мови» може нагадати роман «Оповідь служниці» Маргарет Етвуд, який було опубліковано роком пізніше. «Оповідь служниці» описує інше патріархальне утопічне майбутнє, і ця книга не дуже відома своєю витонченістю, що є несправедливим, позаяк великою мірою своєю яскравістю книга зобов’язана авторськім напівприхованим каламбурам і практиці залишати великі шари інформації несказаними. На відміну від цього, «Рідна мова» іноді виглядає як грубий інструмент: це є текст до підтексту Етвуд. Але через це не слід позбавляти «Рідну мову» уваги; за словами дослідниці феміністичної фантастичної літератури Марлін Барр (Marleen Barr), «феміністична наукова фантастика перебільшує патріархальні міфи, щоб прискорити критичне дослідження цих міфів». Наукова фантастика створює незнайомі світи з метою дослідження концепцій, з якими ми перебуваємо занадто близько, щоб чітко побачити їх в реальності. Перехід до крайнощів – це головний аспект її цінності.

Гіпотеза лінгвістичної відносності Сепіра-Ворфа – це одна з тих частин наукової думки XX сторіччя, які відразу вкарбовувались в культуру і потім проходили цікавою траєкторією, то здобуваючи прихильність академічної науки, то втрачаючи її. Чи чули ви колись про народ, який «не має концепції часу»? Про слова інуітів для позначення снігу? Це все – від Ворфа.

«Відносно кажучи: чи впливають наші слова на те, як ми думаємо?»

Дійові особи «Рідної мови» – професійні лінгвісти, які працюють перекладачами між землянами та іншими людиноподібними жителями Галактики. Використовуючи їхнє повсякденне життя як модель, Елджін досліджує ряд лінгвістичних концепцій, від вродженого опанування мовами до потенційних бар’єрів у спілкуванні з прибульцями, у яких, наприклад, немає рота. Але центральний конфлікт обертається навколо гіпотези Сепіра-Ворфа, яка полягає в тому, що структура мови визначає сприйняття та інтерпретацію світу мовцем. Елджін застосовує гіпотезу Сепіра-Ворфа до свого роману, зловісно провіщуючи вплив руху #MeToo: «Що б сталося з американською культурою, якби жінки насправді мали і насправді використовували мову, яка б виражала їхні сприйняття? Чи прийшла б вона до саморуйнування?»

Сюжет «Рідної мови» витікає безпосередньо із цих запитань: усвідомлюючи потенційну силу своєї нової мови, жінки-лінгвісти готують революцію проти своїх гнобителів. Але можливо найбільш руйнівним аспектом книги є те, що головний герой – жінка, що вже прожила свої дітородні роки, жінка, яка намагається розповісти про своє життя, сповнене вербальних і емоційних знущань. До того, як вона дізнається про ладан, Назаре думає про себе: «Не було слів, в жодній мові, які вона могла б використати, щоб пояснити їм, що саме з нею зробили, і які б змусили їх зупинитися і сказати, що те, що з нею зробили, було жахливим».

Лаадан – більше, ніж штучна мова. Це те, що називають сконструйованою мовою, спроектованою як експеримент для перевірки конкретних гіпотез. В післямові перевидання «Рідної мови» 2000 року від «Feminist Press» процитовано слова, в яких Елджін стверджувала, що «мова – наш найкращий і найпотужніший ресурс для здійснення соціальних змін».

Елджін вважала, що якщо б жінкам запропонували жіночу мову, то втілилася б одна з двох можливостей: вони б або радо прийняли цю мову і почали її розвивати, або ж вона щонайменше змотивувала б їх замінити її ще кращою жіночою мовою нової конструкції. Після десяти років і ще двох романів з трилогії «Рідної мови», Елджін дійшла висновку, що її гіпотеза зазнала невдачі.

«Лаадан отримала дуже мало уваги», – зазначила Елджін в інтерв’ю 2007 року. – «Жодного разу жоден феміністичний журнал (або жіночий журнал) не запитав мене про цю мову і не попросив написати розповідь про неї».

Натомість клінгонська мова стала кричущим контрастом до її мови ладан.

«Клінгонська мова, яка є настільки «чоловічою», наскільки ви взагалі можете отримати, здійснила величезний вплив на популярну культуру», – зазначає Елджін, одну із статей в блозі про свій експеримент  завершуючи такими словами: «І в той же час клінгонська мова успішно розвивається – з чого ви вільні робити свої власні висновки».

Джерело: LitHub.com
Ліцензія: copyright ©

Інші статті

Мова гуарані в Парагваї розквітає, але тубільні народи – ні
18-08-2021  
Гуарані є символом того, що для уряду мова має пріоритет вищий, ніж люди, від яких вона походить >>>
Мова гуарані стає новою гордістю Парагваю
12-05-2021  
Мова гуарані, яку довгий час зневажали, стає новою гордістю Парагваю >>>
Гіпотеза лінгвістичної відносності Сепіра-Ворфа: чи впливає мова на мислення?
17-11-2020  
При вивченні нашої рідної мови ми отримуємо певні звички мислення, які формують наш досвід в визначний та іноді дивовижний спосіб >>>
Клацальні койсанські мови – відгомін мовлення прадавніх людей
23-05-2020  
Сучасні люди, які залишили Африку приблизно 40000 років тому і заселили решту світу, могли бути носіями клацальних мов. >>>
Чому в Африці так багато мов?
17-05-2020  
Із понад 2000 мовами Африка має третину всіх мов світу, при тому що там проживає менше сьомої частини населення Землі. >>>
Тонке мистецтво математичної гіпотези
07-01-2020  
В математиці роль найвищих вершин відіграють великі гіпотези – чіткі твердження, які, ймовірно, є істинними, але для яких ще немає доказу. >>>
Всі голоси іспанської мови
30-06-2019  
Словник загальної іспанської мови забезпечить економію часу і коштів і більшу ефективність серед носіїв різних варіантів іспанської мови >>>
Кузини арабської мови вижили в Омані - проте чи надовго?
05-05-2019  
Мова шехрі є лінгвістичною рідкістю, якою розмовляють декілька тисяч людей в на півдні Аравійського півострова. >>>
Про те, чому мови і діалекти насправді відрізняються
24-02-2019  
Виявляється, що відмінність між мовою і діалектом реальна і може бути виражена числами, отриманими з порівняння слів обраних мов >>>
Рюкюські мови - вивчати не можна втратити
26-01-2019  
Шість рюкюських мов потрапили в «Атлас мов світу, які перебувають в небезпеці зникнення» ЮНЕСКО >>>