Мови в кібернетичну епоху

Технологія сама по собі не призводить до того, що мови замовкають. Проте також вона самостійно і не може їх врятувати. Спочатку здавалось, що Інтернет посилить панування «мов-вбивць», таких як англійська, іспанська і китайська. Потім, в останні декілька років, з’явилась надія, що Інтернет міг би надати простір для великої кількості менших мов. Можливо, віртуальний світ, мірою того як він ставатиме все більш усним і висхідним, перетвориться на настільки ж глибоко, людяно різноманітний, як і світ фізичний.

Світлина: http://www.unesourisetmoi.info/article226/videos-jeux

Але тепер перед поглядом постає більш заплутана і поміркована картина. Оскільки в Інтернеті запанувала невелика група платформ, консолідація і комерціалізація створюють обмеження для мовної різноманітності. Намір Google «систематизувати інформацію в світі» і хвалькуваті заяви Facebook «зробити світ ближчим» звучать пустими балачками, коли все це відбувається з використанням лише приблизно 5 відсотків мов, які існують в світі.

На краях, або в щілинах, офіційного, доступного для пошуку, Інтернету – ось там перебувають мови. Відійдіть від блискучих, з привабливими текстами, корпоративних сторінок, на яких квітнуть щонайбільше лише декілька сотень мов, з небагатьма найбільшими в авангарді, і ви зможете піти по слідам справжньої зникаючої мовної різноманітності світу, глибина якої складає приблизно 7 000 мов.

Усність – вираження думок і слів в суспільствах, в яких технології грамотності (особливо письмо і друк) є незнайомими для більшості населення.

Те, як ця різноманітність зберігатиметься в умовах нових і розвитку існуючих технологій, буде залежати від їх конструкції (якою мірою їм притаманна усність, наприклад), їх архітектури (наприклад, наскільки відкритими вони є) і від зусиль, яких докладатимуть окремі люди і цілі спільноти. Менші мови і культури мають непогані шанси, якщо вони зможуть зорганізуватись, створити критичну масу користувачів, відтворюватись і зустрічатись і змішуватись з іншими культурами на рівних засадах. Не лише в мережі, але й в реальному світі, де урбанізація, яка є аналогічною ущільненню Інтернету, ставить під питання припущення щодо того, що задля виживання менші культури потребують ізоляції. Сьогодні Інтернет також є галасливим місцем щохвилинних життя і смерті мов – «вавилонським стовпотворінням навиворіт». Щоб зберегти і розвинути свій спадок, групам людей не потрібно відгороджуватись стінами (зараз це все одно навряд чи можливо). Проте насправді їм потрібні права, ресурси і повага, щоб вдало здійснювати перехід від можливостей, які вони мали на традиційних територіях проживання, до можливостей, які мають діаспори.

Руйнування вавилонської вежі, знову

В організації Endangered Language Alliance (ELA, Альянс зникаючих мов) фізичні і цифрові діаспори являють собою відправні точки. Її головний офіс знаходиться в місті Нью-Йорк, де з урахуванням передмість люди розмовляють приблизно 800 мовами, це найбільш лінгвістично різноманітне місце в історії світу – парадоксально в той самий час, коли все більше і більше мов зникає.

Переваження англійської мови несе з собою супровідний погляд на Європу як в плані стереотипів, так і в плані значущості (або її відсутності) для англо-саксонського світу. Це часто ставить європейські підприємства і країни у вельми невигідне становище, про яке вони майже не мають уяви і з якого ледве намагаються вийти. Але це також є недоліком і для підприємців в англомовному світі, які, певно, не усвідомлюють, що вони отримують скорочену картину щодо інновацій в Європі.

«Англомовне упередження щодо інновацій»

В якості одного прикладу, майже одна п’ята мов світу походить з регіону Великих Гімалаїв, який простягається від північного Пакистану аж до В’єтнаму. Протягом життя двох поколінь, в результаті окупації Тибету, кліматичних змін і погіршення економічної ситуації, сформувалась нова Гімалайська діаспора. Ця діаспора стає все більше цифровою і міською, пустивши коріння в таких містах як Катманду, Дармсала, Делі і Нью-Йорк.

Мовці гімалайських мов, які також використовують англо-, непальсько-, тибетсько-, гінді- або китайськомовний Інтернет, створюють свої власні групи в таких застосуваннях як WeChat і Viber, чисельністю в сотні людей, відкриваючи простір для локальних усних розмовних мов, таких як амдо-тибетська, шерпа і мустанг. Вони створюють такі проекти як Voices of the Himalayas, серії відео з усно розказаними історіями, які дивляться у діаспорі і на яких представлено дюжину гімалайських мов, які раніше в Інтернеті навряд чи можна було почути чи побачити.

Наряду з поширенням смартфонів і соціальних медіа вирішальною є нова легкість записування і розповсюдження звукових повідомлень, а іноді також і відео, в межах групових текстових потоків. Більшість мов світу традиційно були усними або неписаними. Багато все ще не мають системи письма, проте з недавнього часу широко розповсюджена писемність в більших мовах і легкість створення текстів спонукають все більшу і більшу кількість мовців зникаючих мов експериментувати з писанням своїми мовами. Деякі почали боротися з ICANN, Unicode, Microsoft й іншими кураторами мовних академій цифрової ери, щоб ті підтримували нелатинські шрифти.

Переробка, перезастосовування і переадаптація вмісту домінантної культури є іншою важливою стратегіює для менших мов, яка пришвидшується мережею. Весь всесвіт діаспорних цифрових медіа тепер існує онлайн: мультфільми «Том і Джеррі» дубльовано на в іншому невидимі мови Китаю; телевізійний серіал «Сайнфелд» - мовою ідиш; онлайн-телебачення – інуктитут, основною інуїтською мовою; сцени з «Трої», «Титаніку» й інших голлівудських блокбастерів жартівливо і весело озвучено південноіталійськими діалектами, які дуже відрізняються від тосканського стандарту.

Лише сам YouTube, якщо ви знаєте, що шукати, містить всіляку всячину тисячами мов. Проте ще довжелезна дорога залишається від цих записаних на телефон фрагментів і перероблених фільмів до того, що соціолінгвісти називають цілим новим «доменом» мови, особливо в час, коли менші мови безупинно поступаються більшим мовам традиційними доменами, такими як робота, освіта і релігія.

Можливо, застосунки врятують нас

В той час як мови, яким загрожує небезпека зникнення, проте які все ще живі, сконцентровані на Глобальному Півдні, ведуть боротьбу за те, щоб привернути увагу до ініційованих знизу зусиль цифрової боротьби, то ті мови, які перебувають на межі зникнення або вже зникли, сконцентровані в Північній Америці, Європі і Австралії, розраховують на ініційоване зверху відродження за допомогою технологій. «Чи може застосунок врятувати давню мову?» «Чи може подкаст відродити мову, якій загрожує небезпека зникнення?» «Відео гра надає нове життя давній тубільній мові»  –  такі заголовки вже стали звичними: позитивні, але нелогічні, драматичні, проте несерйозні.

Мовознавці, вчителі і активісти, багато з яких зараз найняті племенами і спільнотами, діляться один з одним інструментами на форумах на кшталт Indigenous Languages and Technology (ILAT) listserv, який веде Філ Кеш Кеш (Phil Cash Cash), вчений і носій мови не-персе з північно-східного Орегону. Племена індіанців, такі як чікасо з Оклахоми, створюють власні застосунки для iPhone і Android, щоб зберегти мову чікасо через вивчення абетки, разом з основними словами і фразами, і надання записів уроджених мовців.

Це значуща ознака способу, яким неолібералізм став частиною нашого повсякденного розуміння життя. Словник, який ми використовуємо, щоб говорити про економіку, насправді є політичною конструкцією.

«Неолібералізм поцупив наш словник»

Паралельно з цим, починаючи з 1990-х років, багато академічних лінгвістів, які зрозуміли, що зникає сама основа їх царини, розпочали досить потужну діяльність з документування малих мов. Однією з рушійних сил цього процесу стала доступність, вперше в історії, відносно дешевого, портативного і легкого у застосуванні відео і аудіо устаткування, за допомогою якого можна було робити записи архівної якості. Зібрані в основному з академічними цілями в цифрових сховищах, таких як Endangered Languages Archive and Documentation of Endangered Languages (DOBES), вони являють собою значний, проте великою мірою заморожений спадок, призначений як для сьогодення, так і на майбутнє.

І хоча вони доступні в мережі, але більшість мовних корпусів, зібраних лінгвістами, так само як і голоси народів, яких вони представляють, все ще дуже малі, бідні і надто специфічні, щоб становити інтерес для таких компаній як Google і Facebook. Для малої мови доступний матеріал може складатися лише з того, що вдалося зібрати одному лінгвісту, часто студенту-випускнику, коштом одного короткотермінового гранту. Наскільки доступними такі записи можуть або мають бути в Інтернеті широкому загалу - залишається відкритим питанням, відповідь на яке відрізняється серед різних спільнот.

Навпаки, великі мови володіють великими корпусами, анотованими збірками, зібраними урядами, компаніями або дослідниками, що надають можливість проводити різноманітний аналіз даних. Наприклад, Google Ngram Viewer, дозволяє користувачам виконувати пошук в розрізі часу в друкованих джерелах дюжини великих мов, таких як англійська, китайська і іспанська. Нові технології і платформи в сучасній системі є залежними від капіталу і, безперечно, розвиваються з розрахунком на великі ринки, спільноти і мови, залишаючи мовним активістам торувати свій шлях догори через цифрові щілини.

Чи мріють Андроїди про малі мови?

Мрії про чарівну паличку для мов зберігаються, від «вавилонської рибки» Дугласа Адамса до синхронного перекладу, обіцяного Google в навушниках Pixel Buds. Вивчення мов в мережі, універсальний машинний переклад, удосконалене розпізнавання голосу – це лише деякі з великої кількості можливих кібернетичних мрій. Вже неважко уявити, як нові технології отримання даних і симуляції, такі як технології віртуальної реальності, могли б зробити минуле на практиці вічно присутнім в сучасному, в певній лінгвістичній паралелі до пошуку вічного життя, клонування і відновлення зниклих біологічних видів. За усуванням простору часом може прийти усування і самого часу – і минулого, в тій формі, в якій ми традиційно його знали.

Але наразі існує ризик, що футуристичні фантазії відволікатимуть нас від розвитку стратегій, пристосованих до повсякденного життя спільнот мовців, особливо найменших і тих, яким загрожує найбільша небезпека. Будь-який інструмент, не інтегрований в повсякденний усний вжиток в родинах і спільнотах, з великою ймовірністю залишиться чисто символічним – швидше засобом підняття морального духу, ніж відродження мови. Жодна з розроблених на сьогодні технологій не може сперечатися з неоспіваним інтенсивним процесом передачі мови, який відбувається між дорослими і дітьми, майже завжди вдома.

Що більш небезпечно, образ мислення, орієнтований на чарівну паличку, може призвести до невірного розуміння нами того, чим взагалі є мова. Людям завжди було властиво, шляхом величезних і безупинних зусиль зрозуміти і перекласти, підтримувати багатовікову екологію відмінності, яка лежить за реальним багатством інформації і взаємостосунків в світі. Якщо мова первісно реалізовувалась через щільно контекстуалізовані значення, які розгортаються спонтанно і діалогічно в реальному часі, то важко побачити, як будь-який пристрій, яким би фантастичним він не був, міг би бути більш ніж «просто одним елементом в перехідному потоці нав’язуваних і одноразових продуктів», як пише професор мистецтв Джонатан Крері (Jonathan Crary). Значення було б притуплено, а все, що залишилось, –  просто метаболізм, «те, як ритми, швидкості і формати пришвидшеного і інтенсифікованого споживання перетворюють досвід і сприйняття».

Субкультури окремих груп, що розмовляють окремими діалектами, все одно будуть процвітати в мережі, як вони це роблять в містах. Проте майбутнє культур, вкорінених в історії і головним чином передаваних в родинах, закріплених у відмінних системах цінностей і багаторічних стилях життя, все ще залишається в підвішеному стані. Куди більш глибоко різні, вони також являють собою і набагато більшу небезпеку для гегемонії будь-якого типу. Саме тому вони нам і потрібні, і зараз більше, ніж будь-коли. Адже мови програмування не є людськими мовами, які, зрештою, все ще залишаються складним мірилом часу, який одні люди проводять з іншими людьми.

--------------

ПРО АВТОРА

Рос Пьолін (Ross PerlinRoss Perlin) – письменник і мовознавець з Нью-Йорку, який публікувався в таких виданнях як The New York Times, Time Magazine, The Guardian і The Washington Post. З 2009 по 2011 рр. жив і працював в Китаї. Має наукові ступені, отримані в університетах Стенфорда, Кембріджа, Лондона і Берна. Є одним з директорів Endangered Language Alliance.

Джерело: Logic Mag
Ліцензія: copyright ©

Інші статті

Люксембурзька - мала мова великого князівства
Особливе місце для люксембурзької: місцева мова Великого князівства переживає ренесанс, і уряд поспішає скористатись цим >>>
Про чисті мови і брудні діалекти
Те, чому певний варіант мови стали розглядати стандартом, а його варіанти понизили статусом до «діалекту», є продуктом історії і політики. >>>
Ретороманська - справжня швейцарська мова
Незважаючи на свій cтатус офіційної, зв'язок з Римською імперією і унікальну культуру, ретороманська мова повільно вмирає. >>>
Еускара, мова басків, - найзагадковіша мова Європи
Баскська мова - привід гордості народу басків. Приблизно 700 000 з них, або 35% баскійського населення, розмовляють нею в наш час. >>>
Ступені збереженості мов: класифікація убезпечених і зникаючих мов
Американський філолог Майкл Краус пропонує класифікацію мов за ступенем їх збереженості >>>
Дональд Трамп, Великий мур і іспанська мова
Завдяки Дональду Трампу іспанська мова в Сполучених Штатах несподівано може стати знаряддям непокори. >>>
Хакару: програма захисту зникаючої мови в Перу
Колись в Перу було 84 мови, сьогодні - 47. Після іспанської найвживанішою є кечуа - мова інків. Інші мови постають перед загрозою зникнення. >>>
Збереження мов корінних народів Арктики
Північні мови демонструють унікальний зв'язок із середовищем. Існує причина, чому один з діалектів саамської мови має 318 слів для снігу. >>>
Маньчжурська мова: колишня мова імперії Цін у бортьбі за виживання
Попри зусилля влади в Китаї мову сібо спіткала спільна доля багатьох мов світу: зменшення кількості мовців і перспектива зникнення. >>>
Ісландська мова під загрозою: варіанти майбутнього
Деякі лінгвісти вважають, що існує велика ймовірність, що ісландська мова програє двобій з англійською. >>>