Клацальні койсанські мови – відгомін мовлення прадавніх людей

Чи в якихось мовах сьогодення ще можна почути шепіт старовинної батьківської мови, якою розмовляли перші сучасні люди? Багато лінгвістів говорять, що це неможливо через те, що мова змінюється занадто швидко. Проте нові генетичні дослідження підкреслюють надзвичайну стародавність особливої групи мов, збільшуючи ймовірність того, що їх відмінна ознака була частиною прадавньої мови. Це клацальні койсанські мови, приблизно 30 з яких дожили до нашого часу в південній Африці.

Світлина: https://www.shamwari.com/

Кожна клацаюча мова має набір з чотирьох або п’яти клацальних звуків (так звані «клікси»), які по суті є подвоєними приголосними, утворюваними відведенням язика вниз від піднебіння. За межами Африки єдиною мовою, в якій відоме використання кліксів, є мова дамін – зникла мова аборигенів Австралії, якій навчали лише чоловіків для ритуалів ініціації. Також деякі народи, що розмовляють мовами банту, які прийшли в південну Африку із своєї батьківщини в західній Африці приблизно 2000 років тому, позичили певні клікси з мови кхве, і одне використання полягає в заміні приголосних звуків у табуйованих словах.

Існують причини вважати, що клацальні мови можуть бути дуже давніми. Одна полягає в тому, що самі носії клацальних мов, зокрема група мисливців-збирачів з Калахарі, згідно з аналізом їхньої ДНК, належать до надзвичайно давнього генетичного родоводу. Їх називають «жуц|оансі» (ju|'hoansi), де вартикальна паличка означає клікс (тут «ц|» вимовляється приблизно як цокання при незгоді чи розчаруванні).

Всі групи людей є однаково давніми, адже походять від однієї й тієї ж початкової популяції. Але зараз генетики можуть розмістити етнічні групи на родовому дереві людства. Групи на кінцях коротких гілочок, які лише нещодавно відділилися від більш ранніх популяцій, є молодшими в генеалогічному розумінні, ніж ті, які перебувають на кінцях довгих гілок. Якщо судити за мітохондріальною ДНК, генетичним елементом, який передається за жіночою лінією, то гілка жуц|оансі має настільки давнє походження, що уходить вниз майже до самого коріння дерева людського родоводу.

Більшість носіїв клацальних мов, що збереглися, живуть в південній Африці. Але дві маленькі популяції, хадза і сандаве, живуть біля озера Еясі в Танзанії, в східній Африці. Два генетика зі Стендфорду, доктор Алек Найт (Alec Knight) і доктор Джоанна Маунтейн (Joanna Mountain), зробили генетичний аналіз хадза, щоб з’ясувати їхній взаємозв’язок з їхніми товаришами за клацальним мовленням, жуц|оансі.

Згідно з дослідженнями вчених Стенфорду, хадза також мають надзвичайно давнє походження, яке теж сягає самого коріння родового дерева людей. Але родоводи хадза і жуц|оансі виходять з протилежних сторін його кореня. Іншими словами, хадза і жуц|оансі були окремими народами чи не із ранкової зорі існування сучасного людства.

«В 1999 році мірандська стала другою офіційною мовою Португалії завдяки регіональному лобіюванню і одному юристу, який був зацікавлений у справі... це ознака, яка практично відкинула всі зневажливі закиди про те, що мірандська є діалектом португальської».

«Мірандська мова: нею розмовляють лише в Португалії - і тільки там»

Стендфордська команда порівняла їх з іншими дуже давніми групами, такими як мбуті із Конго і пігмеї байака із Центрально-Африканської республіки, і з’ясувала, що розбіжність між хадза і жуц|оансі може бути найдавнішим відомим розщепленням на дереві людського родоводу. Якщо тільки кожен народ незалежно не вигадав клацальні мови в якийсь пізніший час, то це відкриття означає, що клацальними мовами розмовляли дуже давні люди, від яких походять як хадза, так і жуц|оансі.

«Дивергенція цих генетичних ліній є однією із найдавніших в світі», – говорить доктор Найт. – «Отже безумовно можна зробити висновок, що клікси існували і в батьківській мові».

Якщо це так, то сучасні люди, які залишили Африку приблизно 40000 років тому і заселили решту світу, могли бути носіями клацальних мов, які потім втратили свої клікси. Австралія, де розмовляли клацальною мовою дамін, є одним з перших місць за межами Африки, про яке відомо, що її досягли сучасні люди.

Але стародавність кліксів, якщо вони насправді є надзвичайно давніми, призводить до серйозної загадки. Джозеф Грінберг (Joseph Greenberg) зі Стендфордського університету, великий класифікатор мов світу, розмістив всі клацальні мови в групу, яку назвав койсанською. Але сандаве і  хадза є мовами, які лінгвісти називають ізолятами. Вони відмінні одна від одної і від всіх інших відомих мов. Окрім своїх кліксів у них є мало спільного навіть з іншими койсанськими мовами.

Те, що хадза і жуц|оансі настільки ж відрізняються за своєю мовою, як і за своєю генетикою, є відображенням одного й того самого факту. Вони є надзвичано давніми, і пройшло дуже багато часу, щоб розійшлись як їхні мови, так і їхні гени. Загадка полягає в тому, чому вони зберегли свої клікси, якщо все інше в їхніх мовах змінилось.

Доктор Найт припустив, що клікси могли вижити через те, що в савані, де проживає більшість носіїв клацальних мов, ці звуки дозволяють мисливцям координувати дії, не лякаючи при цьому здобич. Шепіт, у якому використовуються лише клацальні звуки, більше схожий на скрипіння гілок, аніж на людське мовлення. Доктор Найт зауважує, що клікси становлять понад 40 відсотків мови і цього достаньо, щоб мисливці могли передавати свої думки.

Доктор Антоні Трейл (Anthony Traill), експерт із клацальних мов в університеті Вітватерсранду в Південній Африці, говорить, що не вважає ідею про мисливців дуже правдоподібною.

«Клікси є акустично дуже різкими для вух ссавців», – зауважує він. – «Ймовірно, це найгірші звуки, які можна використовувати, якщо ви намагаєтесь приховати свою присутність».

Але він погоджується, що важко зрозуміти, чому клікси зберігаються так довго. Він виявив, що у звичайному процесі розвитку мови певні типи клацання можуть бути замінені неклацальнимии приголосними, проте йому ніколи не доводилось бачити, щоб відбувалось протилежне.

«Вкрай малоймовірно, щоб повністю розвинута система клацання могла б вирости з неклацальних попередників», – говорить доктор Трейл.

«Із понад 2 тисячами різними мовами Африка має третину всіх мов світу, при цьому там живе менш ніж сьома частина населення Землі. Для порівняння, Європа, де проживає приблизно одна восьма населення світу, має лише приблизно 300 мов».

«Чому в Африці так багато мов?»

Через те, що мови настільки швидко розвиваються, лінгвістам важко визначити їх вік. І дійсно, більшість вважає, що для мов, яким понад декілька тисяч років, визначити вік майже неможливо. Але якщо доктор Трейл має рацію в тому, що клікси можна втратити, але не віднайти заново, то це означає, що вони можуть бути дуже давніми компонентами мови.

Доктор Бонні Сендс (Bonnie Sands), лінгвіст з Університету Північної Аризони, говорить, що створювати клацальні звуки не дуже і важко. Всі діти можуть робити їх. Доктор Сендс не бачить причини, чому клікси не можна було б винайти незалежно багато разів і, ймовірно, втратити у всіх регіонах світу, окрім Африки.

«Ми нічого не отримуємо, коли припускаємо, що клікси могли бути винайдені лише один раз», – розповідає вона, – «або коли допускаємо, що певні типи фонологічних систем є більш первісними, ніж інші».

Доктор Трейл говорить, що хоча один клацальний звук виговорити неважко, швидко торохтіти послідовностями клацальних звуків –  зовсім інша справа, оскільки вони схожі на подвійні приголосні.

«Вільне і швидке вимовляння кліксів у плинній розмові є важким за будь-якою мірою», – пояснює він. – «Воно вимагає більшої артикуляційної роботи, це наче проходити два східця одним кроком».

Зважаючи на лінощі людської мови, чому ж клікси збереглися у носіїв клацальнийх мов, в той час як все інше змінилось?

«Це головна проблема», – говорить доктор Трейл. – «За всіма очікуваннями вони мали б відступити під тиском змін, які впливають на мови. Я не знаю відповіді».

Провідна теорія, яка пояснює виникнення поведінково сучасної людини 50000 років тому, полягає в тому, що якась генетична зміна в одній групі людей уможливила удосконалення сучасного мовлення. На думку археолога доктора Річарда Кляйна (Richard Klein) нова здатність до комунікації зробила можливими нові варіанти поведінки, які починають відображатись в археологічних свідченнях того часу.

Стендфордська команда розрахувала дату 112000 тисяч років, плюс або мінус 42000 років, для розділення популяцій хадза і жуц|оансі. Якщо це означає, що сучасне мовлення існувало в ті давні часи, то це не співпадає з гіпотезою доктора Кляйна.

Але доктор Найт говорить, що ця оцінка є дуже приблизною, і додає, що вважає, що нові відкриття щодо клацальних мов повністю сумісні з теоріює доктора Кляйна. Клікси могли бути частиною першої повністю артикульованої людської мови, яка з’явилась в певній групі ранніх людей 50000 тисяч років тому. Ці люди з мовним геном мали б повністю перевершити всі інші групи, так що мова виявилась універсальною у популяції людей, яка вижила.

Це б могло пояснити, чому метафоричний Адам знайшов спільну мову із Євою. Вони просто клацали.

Джерело: The New York Times
Ліцензія: copyright ©

Інші статті

Чому в Африці так багато мов?
17-05-2020  
Із понад 2000 мовами Африка має третину всіх мов світу, при тому що там проживає менше сьомої частини населення Землі. >>>
Тонке мистецтво математичної гіпотези
07-01-2020  
В математиці роль найвищих вершин відіграють великі гіпотези – чіткі твердження, які, ймовірно, є істинними, але для яких ще немає доказу. >>>
Всі голоси іспанської мови
30-06-2019  
Словник загальної іспанської мови забезпечить економію часу і коштів і більшу ефективність серед носіїв різних варіантів іспанської мови >>>
Кузини арабської мови вижили в Омані - проте чи надовго?
05-05-2019  
Мова шехрі є лінгвістичною рідкістю, якою розмовляють декілька тисяч людей в на півдні Аравійського півострова. >>>
Про те, чому мови і діалекти насправді відрізняються
24-02-2019  
Виявляється, що відмінність між мовою і діалектом реальна і може бути виражена числами, отриманими з порівняння слів обраних мов >>>
Рюкюські мови - вивчати не можна втратити
26-01-2019  
Шість рюкюських мов потрапили в «Атлас мов світу, які перебувають в небезпеці зникнення» ЮНЕСКО >>>
Чому ніхто не розмовляє індонезійською мовою
23-12-2018  
Метою індонезійської мови було розбити бар’єри спілкування між понад 300-ми етнічними групами і полегшити їх включення в нову державу. >>>
Чи застосовує Каталонія школи як політичну зброю?
30-06-2018  
Іспанські націоналісти засудили каталаномовну освіту як зловісну силу, що підбурює сепаратистські настрої. >>>
Мови в кібернетичну епоху
03-06-2018  
Технології можуть допомогти врятувати малі мови, або можуть допомогти вбити їх. >>>
Люксембурзька - мала мова великого князівства
27-02-2018  
Особливе місце для люксембурзької: місцева мова Великого князівства переживає ренесанс, і уряд поспішає скористатись цим >>>