Ступені збереженості мов: класифікація убезпечених і зникаючих мов

В книзі «Мовна різноманітність в небезпеці» відомий американський філолог Майкл Краус пропонує класифікацію мов за ступенем їх збереженості і термінологію для позначення визначених класів. В скороченому перекладі статті українською мовою запропоновані відповідні українські терміни.

Світлина: flickr.com/photos/geezaweezer/


Наразі найбільш поширеною схемою для класифікації мов за ступенем життєздатності є наступна:



Важливо відзначити, що ця схема не торкається визначення відмінностей між «мовою» і «діалектом», а також типу швидкої еволюції мови або «розкладання» (наприклад, втрати флексій, включення до словника запозичених слів), що теж іноді включають до поняття небезпек для мови.

Схема використовує літерні позначення, пов’язані з системою оцінювання в американських середніх школах, де a – це «відмінно», b – «добре», c – «задовільно», d – «незадовільно» і f – «погано», при цьому a- – це гірше, ніж a, проте ближче до a, ніж до b, b+ – краще, ніж b, проте ближче до b, ніж до a, і так далі.

Трьома основними категоріями для мови за цією типологією є «в безпеці» і «зникла», а все що між ними – «в небезпеці».

Мови в безпеці (safe) позначають як a+. В безпеці знаходиться мова, яку не лише вивчають діти як рідну за певною нормою, але й про яку можна сказати, що її вивчатимуть так і протягом передбачуваного майбутнього. Тобто це мова, яка протягом століття (до 2100 р.) матиме принаймні життєздатну спільноту, критичну масу дітей-мовців.

Серед усіх мов таких буде досить велика доля; це мови, якими зараз розмовляє мільйон людей і більше, включаючи дітей, і/або які мають надійну підтримку з боку держави чи регіональних урядів, хоча населення насправді може бути і менше мільйона. Останнє стосується, наприклад, ісландської і фарерської мов, які мають, відповідно, 250 000 і 40 000 носіїв. Загальна кількість мов, які знаходяться в безпеці, таким чином, може складати 300 з 6 000, тобто 5%.

Втім, іноді державної підтримки недостатньо, як показує сумнозвісний випадок ірландської мови, яка вже знаходилась в серйозній небезпеці, коли отримала цю підтримку. Ще частіше навіть мільйона мовців недостатньо без такої підтримки, як у випадку бретонської мови або кечуа. Ймовірно, про жодну мову, яка має менше 10 000 мовців, не можна говорити як про таку, що знаходиться в безпеці (10 000 оцінюють як 65 процентиль, а медіанне значення знаходиться близько до 5 000). Також важливо розуміти, що форс-мажорні фактори, які призводять до зсуву від убезпечення мови, такі як стихійні лиха чи геноцид, передбачити майже неможливо, а інші, такі як демографічний бум чи урбанізація, потребують окремих досліджень.

Мови являють собою величезні сховища людських знань... Вони - каталоги рослин, тварин, комах, історій з життя, явищ природи, хвороб, соціальних парадигм, пісень, жартів, афоризмів, стратегій війни та миру, практик торгівлі та ведення перемовин.

«Зникнення мов і чому це важливо»

Зниклі мови (extinct) позначають як e, це мови, якими вже ніхто не говорить чи навіть потенційно не говорить, тому для них не можна отримати ніякої документації. Звичайними є випадки, коли мова є сумнівно зниклою, такі випадки куди більш поширені, ніж ті, коли точно відомо, що в живих не залишилось жодного мовця. Існують і граничні випадки, коли залишається невелика кількість слів чи фраз, які, втім, є досить цінними для визначення принаймні генетичного положення мови, хоча більше ніхто і не може скласти нею речення. Такі мови можна позначити як e+. Так само можна позначити мови, у яких не існує людей, здатних складати нові речення, але у яких є люди, які можуть переказати механічно запам’ятовані ритуали чи епічні тексті, наприклад, як епос юкар в мові айну.

Між убезпеченими і зниклими мовами у спектрі мов, які знаходяться в небезпеці, ймовірно, знаходиться 95% мов з 6 000. Англомовний термін «endangered» було адаптовано з біології, де «[вимираючі] види [під загрозою вимирання]» визначають як такі, що перебувають «під загрозою зникнення в усіх межах ареалу проживання чи його переважній частині», на відміну від рідкісних видів, «threatened species», які «ймовірно стануть вимираючими в передбачуваному майбутньому». Для мови було домовлено використовувати перший термін більш широко, щоб включати і ті мови, якими вже не розмовляють діти, що в біології, ймовірно, відповідало б виду, який втратив здатність до розмноження.

В англомовній науці терміну «мова, яка знаходиться в небезпеці зникнення» (endangered) надають перевагу перед іншими еквівалентами на кшталт «вимираюча» (dying), «приречена» (doomed), «вмираюча» (moribund) чи «нежиттєздатна» (non-viable), які можуть мати разохочувальний чи негативний ефект, адже перший варіант назви і без того викликає достатньо хвилювання. Втім, в українській мові широко поширеним є термін «вимираюча», а, наприклад, українська Вікіпедія пропонує не зовсім зрозумілий термін «неблагополучна мова», начебто неблагополучними є лише мови, визначені в англійській як endangered, а всі інші, в тому числі нестабільні чи майже зниклі, - «благополучними». Наведена вище таблиця, на нашу думку, пропонує кращий варіант термінів українською мовою, де «endangered language» можна перекладати як «мова, якій загрожує небезпека зникнення», або просто «зникаюча мова».

В верхній частині шкали категорії «в небезпеці» знаходиться клас aстабільні мови (stable). Поки діти вивчають мову як рідну, її класифікують як стабільну. Загалом це вимагає, щоб практично всі діти в родині вивчали мову таким чином і розмовляли нею не тільки зі старшими, але й один з одним. Домівка є значущим місцем, бо навіть якщо в школі, на роботі, в релігійних обрядах все більше може використовуватись інша мова, мова залишається стабільною, поки нею розмовляють вдома. Мова може залишатись стабільною, якщо вона є просто «нормою», якій діти навчаються вдома і розмовляють там. Термін «стабільна» здається неупереджено реалістичним і таким, що не призводить до самовдоволення.

Для наступної підгрупи мов, які знаходяться під загрозою, на початку занепаду, пропонується назва нестабільні мови (instable) або частково стабільні мови (partly stable), і позначення a-.

Очевидно, що існує два різні випадки ситуацій a-, які обидві визначають як такі, коли деякі діти розмовляють означеною мовою. Перший випадок, нестабільні мови, існує коли «деякі» діти розмовляють мовою, наприклад, деякі діти в одному селі, або розпорошені по великій місцевості, ймовірно, які все ще складають більшість, проте таку, яка не є стабільною чи не утворює критичної маси. Нестабільні мови також включають мови, якими діти розмовляють інколи, наприклад, зі старшим поколінням, проте один з одним розмовляють мовою, яка приходить на зміну, тому, ймовірно, розмовлятимуть зі своїми чоловіками/жінками і дітьми вже новою мовою.

Мова кечуа з америндської макросім’ї використовується на території, яка простягається по землям південної Колумбії, Еквадору, Перу, Болівії, Чилі і Аргентини. Її історія нараховує 2000 років, вона була основною в імперії інків, і сьогодні використовується більшою кількістю людей (приблизно 8 мільйонами), ніж будь-яка інша мова корінних народів у всій Америці.

«Мова кечуа: чому можуть навчити зусилля з її порятунку?»

Інший різновид a- можна назвати частково стабільними чи «такими, що поступово витравлюються» (eroding). Цей випадок стосується більш складної ситуації для декількох спільнот, в яких всі діти розмовляють означеною мовою в одній чи більшій кількості спільнот, проте також існують спільнота чи спільноти, в яких означеною мовою розмовляють лише деякі діти; це особливо стосується випадку, коли складно зробити чіткий географічний поділ. Якщо ж такий поділ зробити нескладно, то слід використовувати інший вимір системи, який містить декілька позначень, розділених комою, в даному випадку – a, a-, що означає, що в частині ареалу розповсюдження мови її вивчають всі діти, а в іншій – лише деякі. В цьому випадку мову в цілому позначають як a-, частково стабільна або поступово витравлювана, або ж її можна описати як «стабільна + нестабільна» (цікаво, що в англомовній термінології вживається термін «instable», а не «unstable», з метою уникнення конотації з «психічно нестабільним» станом).

Наступний клас – це b, мови, які знаходяться в явній небезпеці (definitively endangered), що означає, що мова вже пройшла основну критичну межу життєздатності, діти її більше не вивчають як рідну вдома, що наймолодшими її мовцями є покоління батьків, або, точніше, що наймолодше її покоління - це все мовці покоління батьків. Звичайно, такий вік може дуже різнитися в різних частинах світу, проте найменше, ймовірно, становить 15-20 років. Це також може включати ситуації, коли батьки не лише можуть, але й насправді і розмовляють зі своїми дітьми означеною мовою, проте дозволяють останнім відповідати мовою-замінником, так що дуже малоймовірно, що самі діти стануть активними мовцями батьківської мови.

При цьому позначкою b- можуть бути позначені випадки, в яких деякі батьки розмовляють означеною мовою, або коли наймолодші мовці мають 25-30 років. Позначкою b+ можна позначити випадки, коли наймолодшим мовцям може бути 5-15 років, проте при цьому передачу мови між поколіннями явно перервано, адже коли наймолодшим мовцям навіть лише 5 років, то мова, скоріш за все, вже є покинутою. І хоча за чисельністю куди більше дітей все ще може розмовляти цією мовою, ніж не може, мову все одно варто позначати як b+, а не a-, через динаміку, яка завжди є більш важливою, ніж абсолютні показники.

Система дозволяє ввести ще декілька рівнів складності. Перший, такий як наведено вище, буде мати вигляд, наприклад, a,b, для двох спільнот в різних місцевостях, в одній з яких всі розмовляють означеною мовою, а в іншій - лише батьки і старші люди. Другий рівень використовує поєднання дефісу, який не варто плутати з мінусом, тобто, наприклад, a-b, для складного або важко деталізованого діапазону, який включає всі випадки від випадку, коли всі діти розмовляють означеною мовою, до випадку, коли нею розмовляють лише батьки і старші. Якщо не використовувати дефіс, то можна деталізувати випадки ще більше, наприклад, як a-b- для випадку, коли в частині спільноти означеною мовою розмовляють деякі діти, а в іншій частині - лише батьки і старші.

Наступний клас – це мови, які знаходяться в серйозній небезпеці, c, коли наймолодшими мовцями є покоління, що має онуків, або середнього віку (mutatis mutandis 35-60 років, або в більш широких межах), де батьки не можуть передавати мову своїм дітям. Це, наприклад, найбільш поширена категорія для мов корінних народів Північної Америки. Звичайно, можна використовувати такі розрізнення як a-c, c-, тощо. Наприклад, сукупність спільнот, які розмовляють інуїтською мовою, можна позначити як a-c, де a стосується Гренландії та Східної Канади, за виключенням Лабрадору, b – центральної Канади і деяких частин Аляски, а c – західної Канади і більшої частини Аляски. Позначка c+ стосується випадку, коли наймолодшим мовцям 35-40 років, тобто вони ближче до молоді, ніж до літніх людей, проте мова ближче до класу c, ніж b.

Ісландія отримала повну незалежність від своєї колоніальної метрополії, Данії, під час II світової війни. Священна трійця нарешті була на місці. Проте майже негайно виник виклик мові, хоча і не роспізнаний в той час. Він прийшов з 40 000 американських солдатів, які були розміщені в Ісландії під час війни. Повністю військові США залишили острів лише 2006 року. Тоді вже більшіть ісландців вільно володіли не лише рідною мовою, але й англійською.

«Ісландська мова під загрозою: варіанти майбутнього»

Останній клас перед зниклими (extinct) мовами – це клас d, мови, що знаходяться в критичній небезпеці (critically endangered), наймолодші носії яких належать до покоління прадідів, а також є дуже малочисельними, часто складаючи менше 10 мовців для більшості мов Америки. Ці мови складають другий за обсягом клас мов Сполучених Штатів Америки після класу c. Мови, які дуже близькі до вимирання, у яких всі мовці знаходяться в кінці строку середньої тривалості життя, можна позначити як d-. В цьому підкласі також може становити проблему кількість мовців, як, наприклад, у випадку гавайської мови (за виключенням острову Ніїхау, на якому вона належить до класу a), мовці якої переважно мають понад 70 років, проте становлять достатньо численну групу, серед яких може виявитись тисяча людей, які проживуть понад сто років, так що гавайська мова може протистояти зникненню довше, ніж малі мови з класу c, які мають кілька десятків мовців приблизно 50-річного віку, жоден з яких може не дожити до 80. Втім, для класифікації абсолютні числа можуть бути лише другорядним фактором, адже випадок гавайської мови є куди менш поширеним, ніж  випадки малих мов.

Для мов з класу d також варто відзначити, що чим ближче до зникнення наближається мова, тим більш значущим може ставати фактичний рівень володіння мовою у останніх носіїв. Часто інтереси чи то академічного мовознавства, чи то суспільства не можуть дозволити не враховувати мовців з менш ніж переконливим або неповним володінням мовою; позначення d- також можна застосувати до дуже малого числа мовців з неповним володінням мовою або дуже непевних мовців, чи напів-мовців. Деякі мови, такі як, саянська самоїдська мова, або тофаларська, протистояли зникненню протягом покоління чи більше саме на цій основі, це саме, ймовірно, відбувається зараз з убихською.

Нарешті, позначення до цього стосувались лише односпрямованого руху від стабільної мови до зниклої. Одним різновидом винятку будуть мови, які традиційно вчать в дорослому віці, наприклад, як повідомляють про мову пурепеча в штаті Мічоакан в Мексиці, де діти традиційно вивчають лише іспанську мову, проте мають вивчити пурепеча, коли подорослішають, і потім вже розмовляти з дрорслими саме цією мовою. Було б важливо відзначити й інші такі випадки. Ймовірно, так само можна позначити есперанто і піджіни, або ж таємні і ритуальні мови, такі як деміін, коптська і церковна латина.

Проте, перш ніж позначити їх, потрібно розглянути інший і більш поширений тип, який великою мірою є результатом програм з обернення втрати мови. Одним прикладом є вже згадана гавайська мова, яку можна позначити як a, d-a, де a стосується маленького острова Ніїхау, на якому діти все ще розмовляють цією мовою, а d-a – для всіх інших островів, де донедавна єдиними мовцями були люди віком понад 70 років, але приблизно 20 років тому деякі більш молоді дорослі почали вчити мову, створили рух Punana Leo (так звані «мовні гнізда»), який тепер поширюється від дитячих садків аж до вищої школи, випускники якої тепер вже виховують дітей, для яких гавайська є рідною. Мова маорі в Новій Зеландії, ймовірно, вже досягла рівня b-c (або a-c), проте рух Kohanga Reo (пращур своєї копії на Гаваях) вже створив багатьох мовців-дітей, отже маорі можна назвати і b-c a (або a-c-a). Корнська мова насправді вже була зниклою майже століття, але якщо відповідають дійсності заяви деяких спеціалістів з її відновлення щодо існування дітей, для яких корнська є рідною, то її можна позначити як e-a. Ірландська мова все ще може бути позначена як a в деяких ірландськомовних регіонах Ірландії, так званих Гелтахт, проте набагато більше мовців вживають її як другу, але для чиїх дітей вона вже є рідною, наприклад, в Дубліні, отже загалом її можна позначити як a, b-a. Піджин в процесі перетворення на креольську мову можна також позначити як b-a.

Можливо, є сенс зарезервувати використання позначення -b для мов, які вивчають лише в дорослому віці чи школі, таких як пурепеча, есперанто, піджіни чи церковна латина, для яких ступінь занепаду не є важливою. На відміну від них, наприклад, повідомляється, що санскрит  має мовців-дітей, відповідно, цю мову потрібно позначати як -a. Також до кінця XIX сторіччя іврит, який зараз, безперечно, належить до класу a+, і до цього часу, можливо, має більше мовців, для яких є другою мовою, аніж рідною, можна було позначити як -a+! Нарешті, такі випадки як мова айнська мова, коли від останнього літнього мовця успішно мову вивчили дуже мало дорослих, можна позначити d-b, причому в цих випадках відновлення мов дефіс позначає не діапазон мовців серед проміжних поколінь.

Ймовірно, можна запропонувати терміни для різних типів процесу, зворотного до втрати мови, наприклад, такі як воскресла (revived, вже після зникнення) для випадків на кшталт корнської з позначенням e-a або навіть e-b; відроджена (revitalized), чи стабілізована (restabilized), чи відновлена (restored) різними способами для таких випадків як c-a, d-a, d-b; наново здержавлена (renativized) для санскриту або івриту, -b-a; здержавлена або креолізована для піджинів, також -b-a.

ПРО АВТОРА

Майкл Краус (Michael E. KraussMichael E. Krauss) – американський лінгвіст, фахівець з атабаскських мов. Бакалавр чикагського університету (1952), магістр Колумбійського університету (1954), отримав ступінь доктора філософії в Гарвардському університеті (1959). В 1960-2000 роки працював в Аляскінському університеті в Фейрбенксі. Після виходу на пенсію продовжує документувати мови, що зникають. Стверджує, що в США діти вивчають лише 20% мов, які знаходяться в небезпеці зникнення.

Джерело:
Ліцензія: copyright ©

Інші статті

Дональд Трамп, Великий мур і іспанська мова
Завдяки Дональду Трампу іспанська мова в Сполучених Штатах несподівано може стати знаряддям непокори. >>>
Хакару: програма захисту зникаючої мови в Перу
Колись в Перу було 84 мови, сьогодні - 47. Після іспанської найвживанішою є кечуа - мова інків. Інші мови постають перед загрозою зникнення. >>>
Збереження мов корінних народів Арктики
Північні мови демонструють унікальний зв'язок із середовищем. Існує причина, чому один з діалектів саамської мови має 318 слів для снігу. >>>
Маньчжурська мова: колишня мова імперії Цін у бортьбі за виживання
Попри зусилля влади в Китаї мову сібо спіткала спільна доля багатьох мов світу: зменшення кількості мовців і перспектива зникнення. >>>
Ісландська мова під загрозою: варіанти майбутнього
Деякі лінгвісти вважають, що існує велика ймовірність, що ісландська мова програє двобій з англійською. >>>
Мова кечуа: чому можуть навчити зусилля з її порятунку?
В регіоні Анд Південної Америки боротьба мови кечуа може надати потенціальні уроки для інших мов, яким загрожує небезпека зникнення. >>>
Чому більшість мов мають так мало слів для запахів?
Можливо, ви помічали, що наша мова має мало слів для опису запахів. Які причини цього, і чи існують мови, багатші на слова для запахів? >>>
Як менська мова зникла, а потім відродилась із мертвих
В 2009 році менська мова була визнана зниклою. Сьогодні понад 1800 людей стверджують, що говорять, читають і пишуть менською. >>>
Сінгліш. Змішана диво-мова Сінгапуру
Офіційною мовою Сінгапуру є англійська, проте на практиці багато людей розмовляють змішаною мовою, яку називають «сінгліш». >>>
Пестливі слова закоханих: природа мови особистих стосунків
Чому закохані використовують пестливі слова? Розкриття таємниць мови особистих стосунків >>>