Всі голоси іспанської мови

Іспанська мова є сукупністю способів мовлення нею – так пише мексиканський філолог Антоніо Алаторре (Antonio Alatorre). Проте чи знаємо ми всі її варіанти? Різноманітність лексикону іспанської мови і його розповсюдження по регіонах досі чекає на енциклопедичне дослідження – «Diccionario del español universal» («Словник універсальної іспанської мови»). І дехто вже над цим працює.

Світлина: www.worldmapsonline.com/edigol_spanish_world_spanish_speaking.htm

Іспанська мова має значну єдність, майже ніхто не ставить це під сумнів. Два мовці іспанської, які щойно зустрілися, з будь-яких країн, в яких ця мова має статус офіційної, зрозуміють один одного без жодних проблем, хоча іноді при спілкуванні зустрічатимуться три типи суперечливих слів (в дуже різній мірі):

1. Слова, які один з двох не сприймає як частину власного лексикону, проте які прекрасно розуміє, перш за все через те, що здатен визначити їх походження: наприклад, іспанець не купається в «pileta» («раковина»), проте він знатиме, що має на увазі його аргентинський співрозмовник, коли пропонує трохи поплавати в там («басейн»).

2. Деякі слова, які незрозумілі зовсім: що має на увазі мексиканець, коли говорить про свого «achichincle» («тимчасовий помічник»)?.

3. Терміни, які є відомими, проте мають інше значення в цьому конкретному місці (наприклад, варто пам’ятати, що коли венесуелець щось «вимагає» («exigir»), то просто щиро просить).

В будь-якому випадку це невеличкі труднощі, які можна подолати за допомогою контексту. Втім, чи не було б добре мати «Міжнародний словник іспанської мови», який би містив всі слова загальної іспанської (які зрозумілі будь-якому мовцю), а також найбільш поширені чи основні терміни з окремих країн, і зокрема випадки, коли між ними існують відмінності? І чи можна це назвати «Diccionario del español universal» – «Словник універсальної іспанської мови»?

Що ж, такий проект існує. З 1997 року, під координацією знаного мексиканського лінгвіста Рауля Абіла (Raúl Ávila), над ним працюють в 26 університетах в 20 країнах (в Іспанії це університети Алькали і Альмерії), причому в деяких з цих країн іспанська не є офіційною мовою; проте ніхто не знає, коли його можна буде закінчити. Проект розвивається, і саме в цих академічних центрах проводиться дослідницька робота, яку він охоплює.

Прості запитання часто вимагають складних відповідей. Наприклад: в чому відмінність між мовою і діалектом? Якщо ви поставите це запитання лінгвісту, то влаштовуйтесь зручніше. Незважаючи на простоту запитання, існує багато можливих відповідей.

«Про те, чому мови і діалекти насправді відрізняються»

Робота офіційно називається «Difusión del Español por los Medios (DIES-M)» («Розсіювання іспанської в медіа»), скромна назва: через неможливість охопити науковим осмисленням широченний світ всієї мови, філологи, які працюють над проектом, вирішили зосередитись на аналізі словника засобів масової інформації всіх країн, щоб визначити збіги і розбіжності. На момент написання статті вже було визначено, що понад 90% лексики формують частину «загальної іспанської» (це такі слова як «mesa» (стіл), «silla» (стілець), «soñar» (бачити сни), «dormir» (спати)…) Звичайно, також існують і розбіжності; в невеликій кількості, але вони створюють свої проблеми.

Хуан Біййоро (Juan Villoro), мексиканський письменник і журналіст, пригадує анекдот з життя свого співвітчизника Хосе Еміліо Пачеко (José Emilio Pacheco), лауреата премії Сервантеса 2009 року. Поет, який помер в 2014 в віці 74 років, розповідав про свій досвід, отриманий в готелі в Мадриді, де ніхто не розумів, що він мав на увазі, коли просив «un plomero para componer la llave de la tina», що для іспанців звучало приблизно як «водопровідника, щоб скласти ключ корита». Насправді ж він хотів «сантехніка, щоб відремонтувати кран ванни», про що в Іспанії сказали б як «un fontanero para reparar el grifo de la bañera»..

«Одним словом», – пояснює Біййоро, – «майже всі слова були різні. Проте я вважаю, що відмінності в словнику, які існують між іспаномовними країнами, як правило, перебільшують, позаяк плутанина зазвичай викликає скоріше посмішку, ніж непорозуміння».

Цей майбутній словник, який наразі більш схожий на мрію, колись включатиме в себе тисячі і тисячі спільних слів (таких як «cabeza» (голова), «zapato» (чобіт), «bosque» (ліс), «casa» (будинок)…), а також варіанти з найбільшою кількістю людей, які їх вживають, коли існують різні варіанти для одного і того самого поняття; проте ці останні дані будуть пов’язані з дисперсією лексеми (тобто з кількістю країн, в яких вживають слово, оскільки виграти просто за кількістю мовців недостатньо, адже цього критерію в більшості випадків було б достатньо для перемоги Мексики). Наприклад, серед варіантів «acera», «vereda», «andén», «sendero» і «banqueta», які всі означають «тротуар», переможцем буде «acera», як говорять в Іспанії і інших країнах. Проте як Іспанія, так і Мексика, в яких загалом живе понад 144 мільйони мовців іспанської, програють битву серед варіантів «ordenador», «computador» і «computadora» (комп’ютер). Переможе «computador», а так не кажуть ні в Мексиці, ні в Іспанії.

В Іспанії автомобіль називають «coche». Проте «carro» в Мексиці, Гватемалі, Коста-Ріці, Панамі, на Кубі, в Домініканській Республіці, Пуерто-Ріко, Колумбії, Венесуелі і Перу. На Кубі також кажуть «máquina», як і в Домініканській Республіці і Пуерто-Ріко, в той час як «auto» частіше можна почути в Аргентині, Чилі і Уругваї. Втім, у всіх цих країнах як загальний еквівалент відоме слово «automóvil». Тому це і буде вірний вибір для тексту, який природно сприймуть 100% носіїв іспанської мови, незважаючи на те, що тільки 35,5% з них самі б використали це слово у розмові.

На цей день Парагвай залишається єдиною країною в Америці, в якій більшість населення розмовляє однією корінною мовою – гуарані. Вона надійно захищена Конституцією, що офіційно надає їй статус, рівний з мовою європейських колонізаторів – іспанською.

«Гуарані: мова з унікальною витривалістю»

І задля чого ж ці зусилля? Всі виробники пристроїв і всі фармацевтичні лабораторії, всі, хто озвучує фільми, всі редактори новин, які працюють іспанською мовою з міжнародною аудиторією, зможуть створити єдину інструкцію з використання або рекламний проспект, або єдиний переклад, єдину програму автоматичного відповідача для телефонних консультацій… Це забезпечить значну економію часу і коштів. І більшу ефективність серед мовців різних варіантів іспанської мови.

В підсумку, проект має на меті провести дослідження основних варіантів іспанської мови, ранжованих за рівнем їх міжнародного, національного і регіонального розповсюдження в засобах масової інформації. Таким чином той, хто зміг би використовувати цю «міжнародну іспанську» в спілкуванні, стикнувся би з меншими лексичними бар’єрами для своїх проектів, будуть вони пов’язані з письменництвом, журналістикою чи технологіями.

Наприклад, перекладач, який перекладає іспанською повість Пола Остера, може в якийсь момент перекласти «сірник» як «cerilla». Цей варіант звучатиме досить дивно і навіть екстравагантно для читача з Мексики (який би сказав «cerillo»). Проте цього не станеться, якщо обрати слово «fósforo» – цей термін використовують в Іспанії і майже у всій Америці, і він є зрозумілим для всіх носіїв іспанської. Якщо ж ви вкладете слово «cerilla» у вуста персонажа Остера, багато хто з іспаноамериканців подумає, що це зроблено навмисно, щоб показати, що персонаж є іспанцем.

Адже, як відзначає Абіла, «перекладачі, здається, ігнорують той факт, що існують і іспанізми». І цей майбутній словник також вказуватиме такими тисячі слів, які зараз Академія вважає як такі, що належать до загальної іспанської, але які проте використовуються тільки в Іспанії, наприклад, «mechero» (запальничка), «bragas» (штани), «bañador» (купальник) чи «cotillear» (судачити)..

Хосе Антоніо Паскуаль (José Antonio Pascual), заступник директора Королівської академії іспанської мови, схвалює зусилля Абіли: «Все, що передбачає збір якомога більшої кількості даних про лексику, можна лише вітати! Мені завжди подобалась ця ідея Рауля Абіли». Паскуаль розуміє, що проект не зможе охопити весь простір іспанської мови (лексику кожного міста, кожного села). Через це «вибрано широкий корпус преси: не тільки через зручність, яку він забезпечує, але я через те, що він є найближчим до розмовної мови, набагато ближчий, ніж, наприклад, мова літератури».

Мета звести разом різні варіанти іспанської мови багато в чому схожа на те, що називають пошуком нейтральної іспанської. Але це має мати академічне і наукове підґрунтя; і не має перетворитись на іспанську мову якоїсь місцевості, але на мову для всіх, чи принаймні більшості. Спільна лексика, яка не призначена для літературних праць (де себе показує конкретне лексичне багатство конкретного автора і його оточення) і яка також має на меті не знищити національне чи регіональне різноманіття, а лише допомогти зблизити іспаномовні народи, коли вони хочуть уникнути непорозуміння при міжнародному і масовому спілкуванні.

Часткові дослідження, які вже були проведені, показали, що понад 90% словника, використовуваного в газетах, на радіо і на телебаченні є зрозумілими в будь-якій з іспаномовних країн. Рауль Абіла сам в 1994 році проводив дослідження щодо приблизно 430 000 слів, які з’являлись на радіо і телебаченні в Мексиці, і дійшов висновку, що 98,4% термінів відповідали загальній іспанській. Тому відмінний словник становив 1,6%.

В 1999 році мірандська стала другою офіційною мовою Португалії завдяки регіональному лобіюванню і одному юристу, який був зацікавлений у справі... це ознака, яка практично відкинула всі зневажливі закиди про те, що мірандська є діалектом португальської.

«Мірандська мова: нею розмовляють лише в Португалії - і тільки там»

Хуан Мігель Лопе Бланш (Juan Miguel Lope Blanch) в 2000 році проаналізував загалом 133 000 слів з Мадриду і околиць, які відповідали культурному стандарту, і знайшов, що 99,9% словника були спільними з Мексикою. Інше дослідження, проведене в цьому проекті, показує, що дубляж фільму «La chaqueta metálica», зроблений в Мексиці, чудово підійшов би і для Іспанії, якщо брати до уваги словник (а не акцент, зрозуміло). Тому, згідно з дослідженням самого Рауля Абіла, потрібно було б зробити лише одну роботу з дубляжу, а не дві.

Аспірантка Луана Ферейра (Luana Ferreira), жителька Нью-Йорку домініканського походження, в 2014 році захистила в Університеті міста Нью-Йорк дисертацію «Densidad léxica: estudio comparativo entre la prensa hispana de Estados Unidos e Hispanoamérica» («Щільність лексики: компаративне дослідження іспаномовної преси Сполучених Штатів і країн іспанської Америки»), в якій вона порівняла три іспаномовні газети зі Сполучених Штатів (з Лос-Анджелесу, Маямі і Нью-Йорку) з іншими трьома з іспаномовної Америки (з Мексики, Колумбії і Аргентини), і дійшла висновку, що слова, позначені як чужі для загальної іспанської, становлять менше 1%. Згідно з дисертацією, в північноамериканській пресі на кожні 10 000 слів використовується 10 англіцизмів, і 99,8% слів, опублікованих в іспаноамериканських газетах, і 99,7% термінів з північноамериканських публікацій зареєстровані в «Словнику Королівської академії іспанської мови» (Diccionario de la Real Academia Española). До цього можна додати, що, наприклад, такі слова як «bicisenda» (з Аргентини), «carril bici» (з Іспанії), «ciclopista» (з Мексики), в цьому словнику відсутні, але будь-який носій іспанської мови, як тільки вперше їх почує, зрозуміє, що мова йде про велосипедну доріжку.

«Це все означає», - інтерпретує результати Абіла, - «що і північноамериканська іспаномовна преса прагне лінгвістичної єдності».

Отже, мексиканський філолог без сентиментів пояснює цю ідею:

- Дуже важливо підтримувати мовну єдність, хто б при цьому не вигравав чи програвав.

- Тоді ми в іспанській газеті слово «комп’ютер» маємо писати як «computador», а не як «ordenador»?

- Звичайно. В Мексиці ми тоді програємо, втративши «banqueta» на користь «acera», а ви в Іспанії програєте на користь «computador», але і ми програємо, бо говоримо «computadora». І ми з вами програємо з «арахісом», втративши «cacahuete» і «cacahuate» на користь «maní», адже останнє використовує в більшій кількості країн більша кількість носіїв мови. Якщо ви хочете використовувати міжнародну іспанську, то пишіть «maní», а також картоплю називайте «papa», а не «patata». Але норма іспанської мови має бути утворена відповідно до того, як говорять серед всіх, без надання переваг будь-кому.

- І це не означає, що в кожній країні припинять використовувати специфічні або відмінні терміни?

- Про це не йдеться. Ідея полягає в тому, щоб створити міжнародний реєстр для спрощення розуміння в окремих конкретних випадках, а не в тому, щоб зруйнувати багатство і різноманіття нашої мови.

Для того, щоб підкреслити це, Рауль Абіла застосовує давній афоризм: «Все, що не є універсальним, є фольклорним».

За останніми даними в світі іспанською розмовляють 577 мільйонів людей, з яких для 480 мільйонів іспанська мова є рідною. Тобто 7,6% відсотка населення Землі є іспаномовними. За прогнозами, в 2050 році цей показник сягне 7,7%. Іспанська сперечається з французькою і мандаринською за друге місце серед мов, які вивчають в якості других.

«Іспанська мова в цифрах за 2018 від Інституту Сервантеса»

Розмови між мовцями іспанської мови не страждають від проблем порозуміння, але труднощів тим менше, чим більш освіченими вони є, особливо щодо гарних пасивних пізнань про інші варіанти (можливо, іспанець з Європи не скаже ні «platicar» (вести бесіду), ні «plomero» (водопровідник), але прекрасно зрозуміє мексиканця, який буде використовувати ці слова, особливо в конкретній комунікативній ситуації). Окрім того, в великій кількості випадків ми виводимо значення, сприймаючи значущі ознаки, які перебувають в самих словах (якщо нам говорять, що людина «confiable», ми вже розуміємо, що це хтось, кому можна довіряти, тобто «digno de confianza»).

Умберто Лопес Моралес (Humberto López Morales), секретар Асоціації академій іспанської мови, в своїй книзі «Пригоди іспанської в Америці» (Aventura del español en América) пише: «Багато років і до нинішнього дня не існує списку слів загальної іспанської». Проте він також попереджає проти збідніння лексикону: «Помилково вважається, що пошук нейтральності призводить до спрощення мови, редукції словника до мінімально необхідного обсягу». Навпаки, ця робота допомагає висвітлити багатство і різноманітність мови: єдине поняття можна виразити багатьма формами.

Втім, на думку Рауля Абіла, засоби масової інформації, від друкованих до Інтернету, завжди просували єдність мов. Але їх стиль не так вже й сильно впливає не те, як говорять люди: «Стиль мас-медіа – це одне, а стиль спілкування, розмов і бесід в кафе чи барі – то інше. Мас-медіа просувають єдність, але окремі люди мають ресурс різноманітності, відповідно до контексту і без будь-яких обмежень, окрім належного використання нецензурної лексики. Пам’ятаймо, що в деяких обставинах не дозволено використовувати лайливі слова, але в інших – не дозволено їх не використовувати».

Також можна зробити висновок, що в таких випадках, як вкладиші для ліків або інструкції з використання вогнегасника, насправді забезпечується гарантія, що ніяких непорозумінь не виникне. А також, за словами експертів, думку яких наведено в даній статті, завжди буде корисно мати переліки збігів і розбіжностей мови, щоб можна було обирати з них відповідно до ситуації; і, понад усе, для того, щоб таким чином зростало знання альтернативного використання слів, аж доки одного дня їх стане можливим сприймати як синоніми. Саме це відбулось в Іспанії зі словом «juerga» (гулянка) і американізмом «farra» (гульба), яке вже сприймають як окреме слово.

І хоча створення «Універсального словника іспанської» затримується, дослідники іспанської лексики вважають, що нема чого боятися, ані тепер, ані в майбутньому, адже легкості спілкування носіїв іспанської мови на всьому ареалі її поширення ніщо не загрожує.

Джерело: El Pais
Ліцензія: copyright ©

Інші статті

Кузини арабської мови вижили в Омані - проте чи надовго?
Мова шехрі є лінгвістичною рідкістю, якою розмовляють декілька тисяч людей в на півдні Аравійського півострова. >>>
Про те, чому мови і діалекти насправді відрізняються
Виявляється, що відмінність між мовою і діалектом реальна і може бути виражена числами, отриманими з порівняння слів обраних мов >>>
Рюкюські мови - вивчати не можна втратити
Шість рюкюських мов потрапили в «Атлас мов світу, які перебувають в небезпеці зникнення» ЮНЕСКО >>>
Чому ніхто не розмовляє індонезійською мовою
Метою індонезійської мови було розбити бар’єри спілкування між понад 300-ми етнічними групами і полегшити їх включення в нову державу. >>>
Чи застосовує Каталонія школи як політичну зброю?
Іспанські націоналісти засудили каталаномовну освіту як зловісну силу, що підбурює сепаратистські настрої. >>>
Мови в кібернетичну епоху
Технології можуть допомогти врятувати малі мови, або можуть допомогти вбити їх. >>>
Люксембурзька - мала мова великого князівства
Особливе місце для люксембурзької: місцева мова Великого князівства переживає ренесанс, і уряд поспішає скористатись цим >>>
Про чисті мови і брудні діалекти
Те, чому певний варіант мови стали розглядати стандартом, а його варіанти понизили статусом до «діалекту», є продуктом історії і політики. >>>
Ретороманська - справжня швейцарська мова
Незважаючи на свій cтатус офіційної, зв'язок з Римською імперією і унікальну культуру, ретороманська мова повільно вмирає. >>>
Еускара, мова басків, - найзагадковіша мова Європи
Баскська мова - привід гордості народу басків. Приблизно 700 000 з них, або 35% баскійського населення, розмовляють нею в наш час. >>>