Мовні сім’ї Африки і найпоширеніші африканські мови

За різними оцінками існує від 1 до 2 тисяч мов африканських мов, отже Африка є домівкою для приблизно однієї третини всіх мов світу. Про різноманіття мов в Африці свідчать цифри: тут існує щонайменше 75 мов, кількість носіїв яких становить понад мільйон, а інші африканські мови мають від лише декількох мовців і аж до сотень тисяч.

Світлина: https://medium.com/bahasantara/

Більшість африканських мов є усними і дуже мало з них мають писемну форму. Власне африканські мови поділяють на чотири основні мовні сім’ї – нігеро-конголезьку, афразійську, ніло-сахарську і койсанську. При цьому необхідно відзначити, що лише перші дві з них являють собою величезні макросім’ї мов, про які з доволі високою долею впевненості можна говорити, що вони складаються із менших мовних сімей, що мають спільне походження. Останні ж дві є доволі умовними і складаються із різних сімей і груп, об’єднаних не тільки за правилами історично-компаративної лінгвістики, але й за багатьма іншими, подекуди навіть позірними, критеріями, що втім є доволі зручним для типізації тої великої кількості мов, які існують в Африці. І, нарешті, ще дві сім’ї  – індо-європейська і австронезійська – представлені в Африці мовами переселенців або колонізаторів, якими тепер розмовляє величезне число місцевого населення. Тож далі ми стисло розглянемо мовні сім’ї Африки разом з найбільш поширеними мовами, які належать до них.

Нігеро-конголезькі мови

Нігеро-конголезька сім’я з приблизно 1350-1650 мовами є найбільшою за кількістю мов не тільки в Африці, але й у всьому світі, а також третьою в світі за кількістю мовців. Не враховуючи північну Африку і Африканський ріг, мовами цієї сім’ї розмовляють майже 85% населення Африки північніше лінії від Мавританії на заході до Кенії на сході, аж до Кейп-Тауна на півдні. На цій території лише в Нігері та Чаді нігеро-конголезькі мови є мовами меншості.

Певно, найвідомішою мовою цієї сім’ї є мова суахілі. Суахілі розмовляють майже 100 мільйонів людей, при цьому рідною вона є лише приблизно для 15. Це пояснюється тим, що ця мова розвинулась в результаті взаємодії народів узбережжя східної Африки і арабських купців в XV-XVI сторіччях і стала своєрідною lingua franca для цієї місцевості, маючи в своєму словнику значну частину арабських слів: сама назва мови арабською означає «мова узбережжя».

Сьогодні суахілі є державною мовою в Танзанії, Кенії й Уганді і широко використовується в багатьох сусідніх країнах, таких як Руанда, Бурунді, Замбія, Малаві та навіть на Коморських островах і Мадагаскарі. Суахілі – єдина африканська мова, що отримала статус робочої мови Африканського союзу (2004 року). Деякі слова з мови суахілі знайомі багатьом з нас завдяки мультфільму «Король Лев»: hakuna matata означає «жодних проблем», а simba – «лев».

Найбільше уроджених мовців в цій сім’ї має мова йоруба, яка є рідною приблизно для 40 мільйонів людей, передусім в південно-західній Нігерії і Беніні; ще приблизно 2 мільйони володіють нею як другою в інших регіонах цих держав і в сусідніх країнах.

Афразійські мови

Афразійська сім’я, яка також колись була відома як семіто-хамітська, є другою за кількістю носіїв в Африці і четвертою в світі, до її складу належать приблизно 250 мов. Назва сім’ї говорить про те, що вона є характерною для двох континентів – Африки і Азії. В Африці афразійськими мовами розмовляють переважно в північній і частково західній Африці, а також на Африканському розі. Саме до цієї сім’ї належала давньоєгипетська мова, а сьогодні найпоширенішими її африканськими мовами є амхарська і хауса. Амхарська мова, яку також називають ефіопською або абіссинською, є державною мовою Ефіопії і за даними на 2018 рік є рідною для 32 мільйонів і другою для 25 мільйонів мовців. Мова хауса розповсюджена передусім на півночі Нігерії і в сусідніх Країнах (Нігер, Камерун, Буркіна-Фасо, Гана), і за даними Ethnologue нею як першою мовою розмовляють понад 47 мільйонів мовців і як другою – майже 25.

Але найбільша мова, що належить до цієї сім’ї, має азійське походження – це арабська мова, що розповсюдилась завдяки ісламу і якою в Африці говорять понад 140 мільйонів людей в мусульманських країнах переважно в північній Африці, від Марокко і Мавританії на заході до Єгипту і Еритреї на сході.

Ніло-сахарські мови

До ніло-сахарської сім’ї належить приблизно 80 мов, які розповсюджені у східній і північно-східній Африці, як вказано у її назві, від верхньої частини долини Нілу до центральної Сахари, тобто від Південного Судану і Танзанії на південному сході до південних регіонів Лівії і Алжиру на північному заході.

Найбільше носіїв в цій сім’ї має мова долуо (луо), якою розмовляють понад 4 мільйона людей в Кенії та Танзанії на південь і схід від озера Вікторія. Цікавим фактом є те, що ця мова співіснує з такими мовними монстрами як англійська і суахілі (які є офіційними у вказаних державах), проте демонструє динаміку до збільшення кількості носіїв – місцеве населення активно користується мовою долуо вдома і в побуті. Саме ця мова є батьківською мовою предків 44 президента США Барака Обами. Але широкому загалу ця сім'я може бути відома передусім завдяки народу масаї, який відомий своєю войовничістю і ще в середині XIX сторіччя контрольував суттєву частину Східної Африки; зараз в цій частині континенту нараховують до 1,5 мільйона мовців масаї.

Койсанські мови

Зараз вважається, що койсанські мови складають не одну, а цілих три сім’ї, в яких налічують від 40 до 70 мов. Вони розповсюджені передусім в південній Африці, є малочисельними, але вважаються чи не найдавнішими з усіх. Назва цього об’єднання походить від слів «khoekhoe» і «saan», що мовою нама означають відповідно «людина» і «той, що живе в кущах». Головною відмінною ознакою койсанських мов, за якою їх об’єднали, є не спільне походження, яке так і не вдалося довести для всіх, а використання так званих клацальних (клацаючих) приголосних, які в наш час в світі більше ніде не зустрічаються.

Колись койсанськими мовами розмовляли у всій південній Африці, від південної Анголи на заході і Свазіленду на сході аж до мису Доброї Надії на півдні. Але спочатку переселення племен банту (банту – одна з численних груп нігеро-конголезьких мов), а потім і європейська колонізація призвели до поступового вимирання койсанських народів і їхніх мов, і тепер ареал їх розповсюдження обмежується лише Ботсваною і Намібією.

Той факт, що велика кількість мов з тих, які ще залишились, також перебувають в небезпеці зникнення, є свідченням невблаганних соціальних, економічних, лінгвістичних і демографічних сил, які продовжують маргіналізувати і поглинати тубільні мовні і культурні меншини. Одним з небагатьох винятків є мова хадза в Танзанії, яка зберігає свою життєздатність за допомогою схеми стійкої двомовності із суахілі. В інших випадках велика кількість мовців койсанських мов швидко переходять на домінантну мову, таким чином перериваючи передачу рідної мови дітям. Проте через такий процес койсанські мови, перш ніж зникнути, здійснюють досить сильний лінгвістичний субстратний вплив на домінантні мови, залишаючи в них деякі свої характерні ознаки, передусім клацальні звуки, які поширилась в деякі мови (кхоса, зулу, сесото та інші), якими розмовляють десятки мільйонів людей.

Найбільшою ж із койсанських мов залишається національна мова Намібії - нама, в минулому відома як готтенотська мова, нею розмовляють до 300 тисяч людей, велика доля яких володіє ще декількома більш поширеними мовами, зокрема англійською і африкаанс.

Австронезійські мови

Мови австронезійської сім’ї є рідними для понад 380 мільйонів людей. Вони розповсюджені на величезному просторі, який включає Тайвань, Малайзію, Індонезію, Філіпіни, Мадагаскар і острови Тихого океану. Але як виявилось так, що населення таких величезних і ізольованих територій розмовляють схожими мовами?

«Про походження і поширення австронезійських мовь»

Австронезійська мовна сім’я включає приблизно 1200 мов і за їх кількістю в світі поступається тільки нігеро-конголезькій. Більшість цих мов зосереджено в Південно-Східній Азії і на островах Тихого океану, але найзахіднішою мовою цієї сім’ї, малагасійською, розмовляють в Африці – на острові Мадагаскар.

Це пояснюється тим, що Мадагаскар було заселено протягом першого тисячоліття переселенцями з Борнео, і лінгвістичні дослідження показують схожість малагасійської мови з малайською і яванською мовами того часу. Потім мова цих переселенців змішалась з арабською і деякими африканськими мовами, переважно банту, і поступово розвинулась в сучасну малагасійську мову. Малагасійська мова є рідною майже для всього населення Мадагаскару, яке становить понад 26 мільйонів людей. Окрім Мадагаскару нею розмовляє населення сусідніх островів – Коморських, Реюньйон і Маврикій.

Індо-європейські мови

Мови індо-європейської сім’ї в Африку принесли європейські колонізатори, і тому зараз в багатьох африканських країнах вони є офіційними мовами, якими в якості принаймні другої (але часто і першої – особливо в мегаполісах) володіють сотні мільйонів африканців. Таких європейських мов в Африці три: англійська, португальська та французька.

Незважаючи на панівне становище в світі, в Африці англійська мова є рідною лише приблизно для 5-6 мільйонів людей, а в якості другої її вживають приблизно 120 мільйонів у колишніх британських колоніях від Нігерії до Південно-Африканської республіки.

Зовсім по-іншому почувається в Африці французька мова: населення понад 30 країн, колишніх колоній Франції і Бельгії, так званої франкофонної Африки, від Тунісу і Марокко на півночі до Мадагаскару в Індійському океані, значною мірою володіють французькою. Цікавим є те, що із майже 300 мільйонів носіїв французької мови як першої приблизно половина проживає саме в Африці, і Абіджан (Кот-д'Івуар) і Кіншаса (ДР Конго) входять в трійку найбільших франкомовних міст світу, поступаючись лише столиці Франції Парижу.

Португальська мова є офіційною в шести країнах Африки, а саме в Анголі, Мозамбіку, Гвінеї-Бісау, Капо-Верде, Сан-Томе і Прінсіпі та Екваторіальній Гвінеї. Ці держави також називають лузофонною Африкою. Для приблизно 14 мільйонів африканців португальська є першою мовою спілкування і понад 30 мільйонів володіють нею як другою.

На завершення необхідно відзначити єдину «суто африканську» індо-європейську мову – бурську мову африкаанс. Вона розвилась в XVII столітті в Капській колонії на основі розмовної нідерландсьої мови голландських колоністів шляхом змішування з мовами інших європейських поселенців колонії (німців, французів) та місцевими африканськими мовами (койсанськими, банту). Загалом африкаанс містить понад 90% слів із нідерландської, тому лексично ці мови є дуже близькими, проте суттєво різняться за морфологією (в африкаанс вона зазнала спрощення) і звуковою системою. Сьогодні мова африкаанс розповсюджена переважно в Південно-Африканській республіці і Намібії, також нею розмовляють нечисельні групи в сусідніх державах – Замбії, Малаві і Свазіленді. Загальна кількість мовців оцінюється кількістю понад 17,5 мільйона людей, при цьому для 7,2 мільйона вона є рідною.

Мапа: мовні сім'ї в Африці


Ще еспресо