Арамейська мова: історія розквіту і занепаду

Світлина: wikipedia.org

Якщо б людина, народжена на Близькому Сході 2500 років тому, потрапила на свою батьківщину в 2015, вона була б шокована сучасними нововведеннями - і не лише електрикою, літаками і айфонами. Факт того, що арабська є офіційною мовою в понад двох дюжинах країн, також видався б їй таким, що суперечить здоровому глузду, ніби люди зненацька почали тримати в якості домашніх тварин трубкозубів.

Зрештою, в епоху нашого мандрівника в часі арабська була посередньою мовою, яку використовували нічим не уславлені кочівники. Ймовірність того, що він колись розмовляв нею, була б низькою. В його час на Близькому Сході існувала безліч інших мов, які він міг би знати з куди більшою ймовірністю. На його думку, «належною» мовою мала б бути арамейська, яка панувала над знаним ним світом і, між 600 та 200 роками до н.е., служила як lingua franca від Греції і Єгипту, через Месопотамію і Персію, аж до Індії. Але сьогодні мовою Ісуса Христа насилу подекуди розмовляють, і насправді вона, ймовірно, зникне протягом наступного сторіччя. Молодь вивчає її все менше і менше. В наш час арамейською розмовляє приблизно півмільйона людей – в порівнянні, наприклад, з 5,5 мільйонами, які розмовляють албанською.

Як мова проходить шлях від такого великого розміру до межі повного зникнення?

Одна відповідь полягає в її географічній роздрібненості. Сьогодні не існує однієї «Арамеї», де розмовляють цією мовою. Її діалекти в наш час використовують в маленьких, непримітних спільнотах, розпорошених далеко одна від одної територіями Ірану, Туреччини, Іраку, Сирії, Вірменії і Грузії. Також існують емігрантські спільноти мовців, розкидані ще далі, в Чикаго, а також в містечках Парамус і Тінек, в штаті Нью-Джерсі. Іншою вказівкою на поступове розчинення мови серед політичної уривчастості є кількість імен, якими її називають сьогодні. В багатьох історичних джерелах мову називають «халдейською», за іменем однієї з арамейськомовних династій, яка правила Вавилоном, коло він був пишним центром цивілізації Месопотамії між VII і IV сторіччями до Різдва Христового. Позаяк сирійський діалект арамейської особливо добре зберігся в писемних пам’ятках, і його досі використовують для християнських літургій на Близькому Сході, в Туреччині і навіть Індії, про нього часто говорять як про сирійську мову. Деякі сучасні мовці арамейської називають свою мову ассирійською, інші – мандейською.

Мови являють собою величезні сховища людських знань. Більшість мов не мають писемної форми, а живуть виключно в пам'яті та культурній діяльності людських спільнот, груп, які протягом тисячоріч знаходили унікальні системи виживання в найрізноманітніших несприятливих обставинах.

«Зникнення мов і чому це важливо»

Отже, арамейська мова знаходиться в розколотому і розрідженому стані. І все ж вона була англійською свого часу, мовою, яка об’єднувала велику кількість різних народів в великому регіоні, ключем до життя за межами окремого села і для багатьох - ознакою вишуканості. Арамейці, відповідно до біблейського вчення названі на честь Арама, онука Ноя, починали як маловідома група кочівників. Проте вони були дослідниками, і к XI сторіччю до н.е. вже керували широкими смугами території в Месопотамії, що охоплювали частини сучасних Іраку, Сирії і Туреччини, включаючи, в певний період, саме місто Вавилон. Проте на основі лише самої цієї експансії їхня мова, ймовірно, стала б лише однією з багатьох мов регіону, які на короткий час набули слави, а потім зникли в безкінечній грі у стільці, якою була політика Давнього Сходу. Самі арамейці прибували в Вавилоні лише тимчасово. В 911 році до н.е. їх вигнали ассирійці, які розмовляли аккадською мовою. Проте ассирійці мимоволі допомогли мові арамейців затьмарити свою власну.

А саме, ассирійці депортували тих, хто говорив арамейською, за гори і за долини, до Єгипту і в інші місця. Ассирійці, певно, думали, що вони очищують свою нову територію, проте це було наче здути пухнасту квітку кульбаби і думати про її знищення, а не розсіювання: маленьке насіння пустило коріння скрізь. Арамейська вкоренилася як мова авторитету і міжкультурного спілкування в Вавилоні і поза ним - з мовою, як і з багатьом іншим, старі звички живуть довго. Незабаром люди вчили арамейську чи не з колиски, вже не тільки в одному правлячому місті, але по всьому Родючому Півмісяцю, який простягався від Перської затоки через північну Аравію до Нілу. Навіть ассирійці вирішили, що легше вивчити арамейську, ніж нав'язувати аккадську, так само як в IX сторіччі нашої ери скандинавські вікінги, що вдерлися до Англії, вивчали англійську замість того, щоб вводити свою норвезьку.

Ассирійська імперія в Родючому півмісяці
Територія Ассирійської держави в період розквіту

Цим пояснюється і те, чому Ісус і інші євреї розмовляли арамейською, і чому значні частини давньоєврейської Біблії написано арамейською. Іврит і арамейська є частинами однієї семітської родини, проте, коли Книга пророка Даниїла переходить на арамейську на п’ять частин, щоб звертатися до халдеїв, це схоже на те, якби Сервантес в «Дон Кіхоті» перейшов на італійську для опису історії про флорентійського дворянина. Арамейська панувала настільки, що автори Біблії могли вважати, що вона відома будь-якій аудиторії, яку вони знають. А іврит для них був мовою місцевого значення.

Арамейська стала широко відомою, навіть в місцях, де ніхто ніколи насправді нею не розмовляв, в формі своєї абетки, на якій засновано як івритське, так і арабське письмо. До часу, коли в 500-ті роки до н.е. перси виграли наступний раунд месопотамської гри в стільці, арамейська мова настільки зміцніла, що виявилось природнім зберегти її в якості офіційної мови імперії, замість використання перської. Для короля Дарія перська була мовою монет і велетенських наскальних надписів. Щоденне керування відбувалось арамейською, якої він сам, певно, навіть і не знав. Він диктував лист перською, а писар перекладав його арамейською. Потім, після доставки, інший писар перекладав лист з арамейської на місцеву мову. Це було стандартною практикою для кореспонденції всіма мовами імперії.

І це була справжня майстерність, бо ніхто б не назвав арамейську мову особливо дружньою до користувача. Будь-хто, хто вважав арабську важкою для вивчення, або пригадує іврит, який, певно, насправді і не вчив у єврейській школі, вгледів би схожі перепони і в арамейській мові. І навіть більші, як, наприклад, той факт, що іменники мають різні форми в залежності від того, чи були вони вживані звичайним чином стосовно інших іменників, чи їм надається особливе значення.

В той час як втрата мови може бути нищівною для спільноти, вона не обов’язково є невідворотною. Багато відданих людей у всьому світі вживають заходів щодо обертання процесу втрати мови в своїх спільнотах. Хоча ці спроби різняться за розміром, ресурсами, цілями та результатами, вони поділяють відданість окремим спадковим мовам з тим, щоб цими мовами могли говорити наступні покоління.

«Що таке втрата мови?»

Як і багато інших мов, арамейска показує, що доступність ніяк не пов’язана з тим, чому мова панує, незважаючи на твердження, що англійська стала настільки успішною через те, що на початковому рівні нею оволодіти відносно легко. Після того, як Александр Македонський підкорив Персію в IV сторіччі до н.е., наприклад, грецька, яка сама є винятково складною мовою, зрештою витіснила арамейську з позиції євразійської lingua franca (хоча арамейська втрималась в таких місцях як Іудея, що означає, майже напевно, що вона була рідною мовою Христа). Знов-таки, арабська не є легкою, і російська, якою розмовляють незліченні мільйони, є настільки лячно важкою, що частина мене постійно задає собі питання: чи не є вона старанно розробленою містифікацією?

В будь-якому разі, греки були більш настирливими щодо просування своєї мови, ніж перси. Пізніше відбулося поширення ісламу, починаючи з VII сторіччя н.е., з яким була швидко впроваджена арабська мова, як двигун нової релігії. Відтак виникла сучасна ситуація, коли видається дивною сама думка про те, що колись на Близькому Сході домінувала якась мова, окрім арабської.

В цьому місці можна написати про те, що першість англійської може припинитись так само легко, як і арамейської. Але насправді я маю сумніви щодо цього. Зроблю припущення, що англійська протримається міцніше і довше, ніж будь-яка мова в історії. Їй судилося піднятись до свого сучасного становища в час, коли відбулися три речі, які мають достатньо сильні здібності до змін, щоб зупинити музику в грі, а саме: друк, загальна писемність і повсюдні засобі масової інформації.

Разом ці три речі можуть вдовбати мову в міжнародну свідомість в історично безпрецедентний спосіб, створюючи відчуття того, що є звичайним, космополітичним, навіть крутим – умовно, але, ймовірно, непохитним. Якщо, наприклад, китайці колись керуватимуть світом, то можна припустити, що це вони робитимуть англійською, так само, як цар Дарій керував арамейською, а в XII сторіччі н.е. Кублай-хан, незважаючи на те, що розмовляв монгольською, керував Китаєм через китайських перекладачів. Арамейська мала вплив в часи, коли lingua franca була більш слабкою, ніж вона є сьогодні.

Але, принаймні, арамейська мала свої 15 хвилин слави – насправді, навіть годину чи дві. Так само як сьогодні, коли Nike може очікувати, що люди в усьому світі зрозуміють сенс літер салогану «JUST DO IT», Євангеліє від Матвія цитує Ісуса, що говорив «Eloi, Eloi, lema sabachthani?» («Господи, Господи, навіщо ти мене покинув?») арамейською. Зрештою, це саме те, що насправді і сказав би Ісус, і, безсумнівно, світ знає – чи знав – арамейську мову.

Джерело: The Atlantic
Ліцензія: copyright ©

Інші статті

Ступені збереженості мов: класифікація убезпечених і зникаючих мов
Американський філолог Майкл Краус пропонує класифікацію мов за ступенем їх збереженості >>>
Дональд Трамп, Великий мур і іспанська мова
Завдяки Дональду Трампу іспанська мова в Сполучених Штатах несподівано може стати знаряддям непокори. >>>
Хакару: програма захисту зникаючої мови в Перу
Колись в Перу було 84 мови, сьогодні - 47. Після іспанської найвживанішою є кечуа - мова інків. Інші мови постають перед загрозою зникнення. >>>
Збереження мов корінних народів Арктики
Північні мови демонструють унікальний зв'язок із середовищем. Існує причина, чому один з діалектів саамської мови має 318 слів для снігу. >>>
Маньчжурська мова: колишня мова імперії Цін у бортьбі за виживання
Попри зусилля влади в Китаї мову сібо спіткала спільна доля багатьох мов світу: зменшення кількості мовців і перспектива зникнення. >>>
Ісландська мова під загрозою: варіанти майбутнього
Деякі лінгвісти вважають, що існує велика ймовірність, що ісландська мова програє двобій з англійською. >>>
Мова кечуа: чому можуть навчити зусилля з її порятунку?
В регіоні Анд Південної Америки боротьба мови кечуа може надати потенціальні уроки для інших мов, яким загрожує небезпека зникнення. >>>
Чому більшість мов мають так мало слів для запахів?
Можливо, ви помічали, що наша мова має мало слів для опису запахів. Які причини цього, і чи існують мови, багатші на слова для запахів? >>>
Як менська мова зникла, а потім відродилась із мертвих
В 2009 році менська мова була визнана зниклою. Сьогодні понад 1800 людей стверджують, що говорять, читають і пишуть менською. >>>
Сінгліш. Змішана диво-мова Сінгапуру
Офіційною мовою Сінгапуру є англійська, проте на практиці багато людей розмовляють змішаною мовою, яку називають «сінгліш». >>>